Старий університет будувався 23 роки, з 1712 по 1735 рік, за планами архітектора Йоганна Адама Брейніга. Будівля замінила чотириповерхову будівлю університету, яка стояла на цьому ж місці й називалась «Казиміріанум» на честь пфальцграфа Йоганна Казимира, який збудував її в 1591 році[1]. Будівельні роботи були частиною реконструкції Гайдельберга після руйнувань, які місто зазнало у Війні за пфільцтську спадщину (1688—1697). Будівля була названа Domus Wilhelmiana на честь спонсора будівництва курфюрста Йоганна Вільгельма. З нагоди 500-річчя Гайдельберзького університету в 1886 році стара аудиторія в західному крилі будівлі була перепланована в стилі неоренесансу. Назва Старий університет виникла на початку 1930-х років після будівництва Нового університету на протилежному боці Університетської площі.
Використання
Стара зала Гайдельберзького університету
Стара зала тепер використовується для спеціальних заходів, таких як концерти, читання, лекції та урочистості з нагоди вручення премій. У старому університеті також розміщено офіс ректорату та створений у 1996 році музей університету.
До старого університету прилягає Гайдельберзький студентський карцер, вхід в який розташований на Августінерґассе, з протилежного боку від головного входу в Старий університет. Раніше тут як дисциплінарне покарання тримали заарештовуваних студентів.
Фонтан лева перед західним фасадом Старого університету століттями слугував жителям Гайдельберга одним із найважливіших джерел питної води.
Література
Heike Hawicks, Ingo Runde (Hrsg.): Die Alte Aula der Universität Heidelberg. Heidelberg University Publishing, Heidelberg 2016. doi:10.17885/heiup.122.149
Sabine Juschka: Die Alte Universität. Grabengasse 1. In: Peter Anselm Riedl (Hrsg.): Semper Apertus. Band V: Die Gebäude der Universität Heidelberg. Textband.Springer, Berlin/Heidelberg u. a. 1987, S. 48–78.
↑Zum Casimirianum Frieder Hepp: Matthaeus Merian in Heidelberg. Ansichten einer Stadt. Heidelberger Verlagsanstalt, Heidelberg 1993, ISBN 3-89426-064-5, S. 31.
.jpg)