Титул «фараон» використовується для тих правителів Стародавнього Єгипту, які правили після об'єднання Верхнього і Нижнього Єгипту Нармером протягом раннього династичного періоду, приблизно в 3100 році до нашої ери. Проте цей титул не використовувався для звертання до царів Єгипту аж до їхних сучасникив 18-ї династіїНового царства, бл.1400 рік до нашої ери.
Проблема написання імен. У списку імена фараонів подано за джерелами, автори яких передають їх найбільш традиційні форми, що з'явилося в результаті довільного, так званого, «шкільного» прочитання. Оригінальне написання імені фараона буває багатоваріантним і часто транскрибуються лише в теорії, яка з часом розвивається та оновлюється. Фонетикаєгипетської мови вивчена погано, що також може призводити до кількох варіантів нарощування голосних звуків у багатьох іменах. У списку не вказано розбивки імен фараонів згідно з титулатурою: «Горове ім'я», «Ім'я Небті», «Золоте ім'я», «Тронне ім'я» і «Особисте ім'я» (див титулатуру кожного фараона в окремій статті про нього).
Проблема хронології. Численні дати, наведені в цьому списку, — приблизні, причому що давніше правив фараон, то, як правило, менша точність вказаної дати. Дослідники-єгиптологи по-різному оцінюють час правління різних фараонів і межі історичних періодів. У цьому переліку в основному використовуються три роботи з хронології: «Хронологія давнього світу» Еліаса Бікермана[2], «Хронологія фараонів Єгипту» німецького єгиптолога Юрґена фон Бекерата[3] та «Хронологія Стародавнього Єгипту» — найсучасніша узагальнена наукова праця з хронології Єгипту під редакцією Е. Горнунґа, Р. Краусса і Д. Ворбертона (близько двадцяти авторів у виданні 2006 року)[4].
Сучасна система хронології недосконала, у ній трапляються розбіжності на більш ніж 150 років, але поступово рівень неточності та помилок знижується. Найбільш ранньою з абсолютно точних дат можна вважати 674 р. до н. е. — дату вторгнення ассирійців у Єгипет, зафіксовану в багатьох класичних джерелах. Сьогодні дослідники Єгипту застосовують відносні способи датування, як-от послідовний чи серійний, орієнтуючись на археологічні артефакти: їх розташування в шарах розкопок, стиль і матеріал виготовлення. Можна застосовувати спосіб текстуальних посилань, а також науково-технічні методи датування: радіовуглецевий, термолюмінесцентний та дендрохронологічний.
Списки фараонів далекого минулого. Жителі Давнього Єгипту користувалися системою датування, в якій конкретні дати прив'язано до важливих подій та років правління того чи іншого фараона — так званих царствених років, а з приходом кожного нового фараона починали відлік з нуля. Нині невідомо, чи завжди давньоєгипетські писарі використовували у своїх записах календар з 365 днів (вони могли також брати за основу літочислення трохи довший сонячний рік). Ми не знаємо, як вони на практиці документували співправління, коли фараони і їхні спадкоємці впродовж короткого періоду правили спільно (неясно, як писарі розглядали періоди такого співправління з погляду хронології, та й чи взагалі розглядали). Крім того, згадувані дати астрономічних подій, які можуть здатися незаперечними, завжди залежать від місця, з якого велися спостереження, а таке місце майже завжди невідоме або спірне. Таким чином складалися довгі переліки правителів, нині відомі як «Царські списки», в яких фактично кожну дату можна поставити під сумнів. Проблема та завдання єгиптологів полягає в тому, щоб упровадити ці розрізнені списки в сучасну хронологічну систему задля створення цілісної картини подій історії Стародавнього Єгипту. Найвідоміші сьогоднішній науці «Царські списки»:
«Відбитки печаток лігва» (перша династія); знайдено на циліндровій печатці в гробниці Дена. У ньому перелічені всі царі першої династії від Нармера до Дена за їхніми іменами Гора.[5]
Деякі сучасні єгиптологи (наприклад, Е. Горнунґ, Р. Краусс і Д. Ворбертон), на відміну від інших фахівців, зараховують до Раннього царства також III династію. Така розбіжність пояснюється тим, що поділ на Раннє та Стародавнє царства доволі умовний. У цьому переліку, згідно з найбільш усталеною в науці традицією, III династія належить до Стародавнього царства.
близько 3000 — 2778 рр. до н. е.
близько 3032/2982 — 2707/2657 рр. до н. е.
близько 2900–2545+25 рр. до н. е.
(бл. 222 років) (бл. 325 років) (бл. 355 років)
— за Е. Бікерманом — за Ю. фон Бекератом — за Е. Горнунґом, Р. Крауссом і Д. Ворбертоном (вони включають III династію)
У цьому списку, за найбільш усталеною в єгиптології традицією, III династію зараховано до Стародавнього царства. Однак у деяких сучасних працях у галузі єгипетської хронології цю династію зараховують до Раннього царства (наприклад, у Е. Горнунґа, Р. Краусса і Д. Ворбертона).
2778–2723 рр. до н. е..
близько 2707/2657-2639/2589 рр. до н. е..
близько 2592–2544+25 рр. до н. е..
(55 років) (бл. 68 років) (бл. 48 років)
— за Е. Бікерманом — за Ю. фон Бекератом — за Е. Горнунґом, Р. Крауссом і Д. Ворбертоном
Ім'я фараони, існування яких підтверджено (деяких гіпотетично)
Хронологія К. Ріхолт
«Туринський список» — майже всі фараони XIV династії відомі лише за цим списком (ймовірно, багато фіктивних імен, або ж зазначені в списку не були фактичними правителями)
(В. Є. — Верхньоєгипетська династія, XXII — за Ю. фон Бекератом[3], XXIII — за Е. Горнунґом, Р. Крауссом і Д. Ворбертоном[4], також називається Лівійською династією)
(також називається Кушитською або Ефіопською династією)
близько 715–664 рр. до н. е. (бл. 50 років) — за Е. Бікерманом.
прибл. до 746 — близько 655 рр. до н. е. (бл. 90 років) — за Ю. фон Бекератом.
близько 722 — близько 655 рр. до н. е. (бл. 70 років) — за Е. Горнунґом, Р. Крауссом і Д. Ворбертоном.
Поділ на Третій перехідний період і Пізній період умовний, тож деякі єгиптологи зараховують XXV династію до Пізнього періоду (зокрема, Е. Горнунґ, Р. Краусс і Д. Ворбертон у своїй праці «Хронология Древнего Египта»). У цьому списку XXV династія належить до Третього перехідного періоду, відповідно до усталеної традиції. XXV династія була загарбницька й чужинська, інші її представники правили в царстві Куш (див. Список правителів Кушу).
664–343 рр. до н. е. (321 рік, охоплює XXVI, XXVII, XXVIII, XXIX, XXX династії) — за Е. Бікерманом.
664–336/335 рр. до н. е. (328/329 років, охоплює XXVI, XXVII, XXVIII, XXIX, XXX, XXXI династії) — за Ю. фон Бекератом.
близько 722–332 рр. до н. е. (бл. 390 років, охоплює XXV[вин. 13], XXVI, XXVII, XXVIII, XXIX, XXX династії і другий Перський період[вин. 14]) — за Е. Горнунґом, Р. Крауссом і Д. Ворбертоном.
↑Утотожнення перших фараонів династії — Нармера і Аги — з Менесом, а також припущення про існування Теті I доволі спірні, оскільки нині є кілька гіпотез про їх ідентифікацію стосовно «Царських списків» та «Історії Єгипту» Манефона. Декотрі дослідники ототожнюють Менеса з Нармером і вважають, що це Мені в «Царських списках». Інша вірогідна гіпотеза — це утотожнення Менеса з «Історії Єгипту» й Мені із «Царських списків» з фараоном Агою й зарахування Нармера до правителів Додинастичного періоду
↑Правив після Каа — згідно з П. Каплоні; за іншою гіпотезою (K. Ryholt і Я. Малек), Сенеферка належав до II династії — правив між Хетепсехемуї та Нінечером.
↑Згідно з Е. Додсоном і В. Хельком, правив між фараонами Нінечером і Перібсеном.
↑Правив після Нінечера — за Т. Вілкінсоном; після Сенеда — за В. Хельком; після Унега — за П. Каплоні
↑Крім імені фараона, напис H(w)-DfA в «Царських списках» може означати слово «стерто», а переписувачі пізніше витлумачили його як ім'я правителя. Дослідники, що вважають Гуджефу I фараоном, припускають, що він був правителем Нижнього Єгипту після смерті Нінечера.
↑Можливо, Са — це ім'я не окремого фараона, а когось із уже задокументованих правителів. Його ототожнювали з Нубнефером (J. Kahl), з Унегом (В. Хельк), з Небкою (П. Каплоні, Ю. фон Бекерат і Д. Вільдунґ), із Сехемхетом (Х. Селім). Крім як до II династії, це ім'я (окремого правителя чи когось із уже задокументованих) може належати до I чи III династії.
↑ Крім імені фараона, напис H(w)-DfA в «Царських списках» може означати слово «стерто», а переписувачі пізніше витлумачили його як ім'я правителя. Дослідники, які вважають Гуджефу II фараоном, припускають, що він був правителем між фараонами Сехемхетом і Месохрісом (Ю. фон Бекерат, Т. Шнайдер і Р. Ганніґ)
↑Деякі дослідники вважали, що Небкара не окремий фараон, і ототожнювали його з Неферкарою II і Месохрісом (Ю. фон Бекерат і Р. Ганніґ). Ймовірно, він міг правити між фараонами Гуджефою II і Гуні (Т. Шнайдер).
↑Деякі дослідники вважали, що Неферкара II не окремий фараон, і ототожнювали його з Небкарою II і Месохрісом (Ю. фон Бекерат і Р. Ганніґ). Ймовірно, він міг правити між фараонами Гуджефою II і Гуні (Т. Шнайдер).
↑Згідно з Ю. фон Бекератом, Т. Шнайдером, Р. Стадельманном і Д. Вільдунґом, правив наприкінці III династії. Інші дослідники (Т. Вілкінсон, Я. Шоу, Х. Селім і Ж. Вандейр), ототожнювали його з Гуні
↑Дата початку правління династії належить до Першого перехідного періоду, коли ця династія постала з місцевих правителів Уасету (Фіви), які поступово поширили владу на всю країну.
↑Ю. фон Бекерат вказує 50 (?) фараонів (без імен).
↑ абПоділ на Третій перехідний період і Пізній період умовний, тож деякі єгиптологи зараховують XXV династію до Пізнього періоду (зокрема, Е. Горнунґ, Р. Краусс і Д. Ворбертон у своїй праці «Хронология Древнего Египта»). У цьому списку XXV династія належить до Третього перехідного періоду, відповідно до усталеної традиції.
↑На відміну від Ю. фон Бекерата, Е. Горнунґ, Р. Краусс і Д. Ворбертон називають XXXI династію Другим Перським періодом.
↑Baker, Darrell D. (2008). Encyclopedia of the Pharaohs Volume 1: Predynastic to the Twentieth Dynasty 3300-1069 BC. Egypt: The American University in Cairo Press. p. 5.
↑ абвгBarry Kemp (a1), Andrew Boyce and James Harrell, The Colossi from the Early Shrine at Coptos in Egypt, in: Cambridge Archaeological Journal Volume 10, Issue 2April 2000, 233
↑Ludwig David Morenz: Bild-Buchstaben und symbolische Zeichen. Die Herausbildung der Schrift der hohen Kultur Altägyptens (= Orbis Biblicus et Orientalis 205). Fribourg 2004,
↑ абвMarcel Marée: A sculpture workshop at Abydos from the late Sixteenth or early Seventeenth Dynasty, Leuven, Paris, Walpole, MA. 2010 ISBN 978-90-429-2228-0. стор. 247, 268
↑Jürgen von Beckerath: Untersuchungen zur politischen Geschichte der Zweiten Zwischenzeit in Ägypten, Glückstadt, 1964
↑Jürgen von Beckerath: Handbuch der ägyptischen Königsnamen, Münchner ägyptologische Studien 49, Mainz 1999.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Династії
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фараони
Ancient Egypt — History and Chronology(пол.). — список фараонів з хронологією (містить повне ієрогліфічне написання імен) . Архів оригіналу за 18 травня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
Antikforever.com(англ.). — список фараонів з хронологією (Абідоський царський список - 2, за Манефоном) . Архів оригіналу за 18 травня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
EGYPT (General Survey)(англ.). — список фараонів з хронологією. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 14 квітня 2009. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
Hieroglyphica(PDF)(рос.). — список фараонів згідно з Туринським царським папірусом (транлітерація та переклад) . Архів оригіналу(PDF) за 29 березня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
The Ancient Egypt Site(англ.). — список фараонів згідно з Туринським царським папірусом (подано ієрогліфічне написання імен) . Архів оригіналу за 18 травня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
Джерела
Література
История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Часть 2. Передняя Азия. Египет / Под редакцией Г. М. Бонгард-Левина. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1988. — 623 с. — 25 000 экз.
Бикерман Э. Хронология древнего мира. Ближний Восток и Античность / Перевод с английского И. М. Стеблин-Каменского; Ответственный редактор М. А. Дандамаев. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1975. — 336 с. — 15 000 экз.
Эрлихман В. В. Правители мира: Хронол.-генеал. таблицы по всемирной истории: В 4 т. / Авт.-сост. В. В. Эрлихман. — Т. 1: Древний Восток и Античность. Византия и Закавказье. Россия, СССР, СНГ. Восточная Европа. — М., 2002.
Jürgen von Beckerath. Chronologie des pharaonischen Ägypten: Die Zeitbestimmung der ägyptischen Geschichte von der Vorzeit bis 332 v. Chr. — Mainz: Verlag Philipp von Zabern, 1997. — XIX + 244 p. — (Münchner Ägyptologische Studien, Band 46). — ISBN 3-8053-2310-7
Hornung E., Krauss R., Warburton D. A. Ancient Egyptian Chronology. — Leiden-Boston-Köln: «Brill», 2006. — 517 p. — ISBN 90-04-11385-1