Список видів ссавців Реюньйону містить перелік з 23 видів зареєстрованих на території Реюньйону згідно з МСОП. У список не включені заброди (Eubalaena australis) і свійські тварини. З 23 зазначених у таблиці видів, 1 зниклий, 4 перебуває під загрозою зникнення, 2 є уразливими.
Особливості теріофауни Реюньйону
Клімат острову тропічний і вологий, але під впливом високих гір. Раніше на Реюньйоні були тропічні вологі широколистяні ліси. Поблизу узбережжя були прибережні болота і заболочені ліси, що переходили в тропічний ліс з навітряного боку і потім до низовинного сухого лісу, пальмових саван, гірських листяних лісів і гірських пусток на найвищих вершинах Реюньйону. Острів є домом для багатьох ендемічних рослин і тварин, більшість з яких, як вважається, родом з Мадагаскару й Африки. На Реюньйоні ліси та інші місця проживання були очищені для сільського господарства і деградували внаслідок впровадження чужорідних рослин. Велика частина острова була заліснена знову, однак і тепер він містить майже 40 відсотків від колишнього лісового покриву[1].
Поселенці очистили більшу частину лісів для сільського господарства і випасання худоби, а також ввів багато інвазивних видів, в тому числі свиней, пацюків, кішок, мавп і мангустів. Багато видів, введених дослідниками й ранніми поселенцями, живуть сьогодні в напівсвободі: зайці, кролики й руса яванська. Багато собак є покинутими й бродячими по вулицях. Rattus rattus прибув на Реюньйон приблизно в 1670 році, Rattus norvegicus був уперше зареєстрований у 1735[2], представники виду Mus musculus, ймовірно проникли на острів у той же час, що й R. norvegicus[3].
На островах немає місцевих, не морських ссавців, за винятком кажанів. Багато морських видів та екосистем навколо острова Реюньйон не включені в систему захисту і знаходяться під загрозою[4].
Список
Наступні теги використовуються для виділення охоронного статусу кожного виду за оцінками МСОП:
↑Harper, G. A., & Bunbury, N. Invasive rats on tropical islands: their population biology and impacts on native species // Global Ecology and Conservation. — 2015. — Вип. 3. — С. 607627. — DOI:http://dx.doi.org/10.1016/j.gecco.2015.02.010.