У селі розташовувалася бригада колгоспу з центром в Народичах, у землекористуванні знаходилося 1499 га угідь, з них під лісом — 760, орних земель — 360 га. У 8-річній школі навчалося 84 учні, працювало 10 вчителів. Існував клуб, бібліотека з більш як 11000 примірників, магазин, медичний пункт. Було центром сільської ради.
Діяли школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку. У селі була дерев'яна церква Св. Пантелеймона, споруджена у 1900-х рр.
Денисовичі - село, центр сільської Ради, розташоване за 47 км від районного центру і за 15 км від залізничної станції Товстий Ліс.У Денисовичах знаходиться відділок радгоспу «Хабне» та лісгосп. У селі - восьмирічна школа, клуб, бібліотека.
Село розміщується за 25 км від колишнього районного центру Поліське (Хабне), і за 6 км від колишньої залізничної станції Товстий Ліс. Лежить на р. Ілля, в яку впадає права притока Переварка.
У селі є восьмирічна школа, клуб, бібліотека. В селі будувалась нова школа з теплицею, дитячий садок, банно-пральний комбінат. Було проведено газ та воду, дороги заасфальтовано.
Розташоване за 22 км від колишнього райцентру. Знаходиться на правому березі р. Вересня, на межі зони відчуження (межа проходить південним краєм села, далі чисті місця).
Розташоване за 10 км від ЧАЕС та за 26 км від колишнього райцентру — міста Чорнобиль, за 6 км від кордону з Білоруссю. Розташоване на правому березі Прип'яті.
Тут зараз розташовується, заново відбудований, жіночий православний Пустинно-Микільський монастир, скит Києво-Покровського монастиря. Знаходиться за 24 км від ЧАЕС, на правому березі річки Уж.
Розташоване за 15 км від ЧАЕС та за 30 км від колишнього райцентру — міста Чорнобиль на кордоні з Білоруссю. 1928 року повз село пройшла залізниця Чернігів — Овруч, на якій 1974 року було відкрито зупинний пункт Машеве.
Під час Другої світової війни, хутір Заглиб'я був знищений німецьким каральним загоном. Внаслідок акції було спалено 88 житлових будинків, загинуло 4 мешканці. Після війни Заглиб'я було відбудовано
Розташоване за 12 км від ЧАЕС та за 32 км від колишнього райцентра — міста Чорнобиль, серед лісу вздовж місцевої дороги, в Іванківському районі Київської області. До 1986 року входило до складу Чорнобильського району. На момент аварії — найменше поселення району.
Розташоване за 12 км від ЧАЕС та за 11 км від колишнього райцентру — міста Чорнобиль. Розташоване на лівому березі р. Прип'ять. Вперше згадується 1648 року.
Розташоване за 6 км від ЧАЕС та за 25 км від колишнього райцентра — м. Чорнобиль, на лівому березі річки Прип'ять (біля однієї з стариць). У 1800 році на місці давньої було споруджено дерев'яну церкву Архистратига Михаїла (Красне), до якої були приписані села Городчан, Зимовище, Машеве, Усів та Хоромне (Чапаєвка). Дерев'яна церква Архистратига Михаїла збереглася донині і у ній періодично проводяться богослужіння.
Село розміщується за 35 км від колишнього районного центру Чорнобиль, і за 3 км від колишньої залізничної станції Товстий Ліс. Вперше згадується у джерелах 1920-х років. Вперше показане на карті 1927–1928 років як Красне селище.
Лелів вважався курортним місцем. За кілька кілометрів на північ від села Лелів, у сосновому гаю, розташовується база відпочинку «Смарагдове". На території бази налічується близько ста дерев'яних літніх будиночків, які майже всі розмальовані під сценарії різних мультфільмів або казкових персонажів.
Як населений пункт село відоме з середини XVII століття. Село розташоване на відстані 24 км від колишнього райцентру — міста Чорнобиль. Село виникло бл. 1650 року — саме у той період на рівнині поблизу збиралися для маневрів польські війська під проводом кн. Радзивіла.
Село Рудьки розташоване на відстані 33 км на північний-захід від міста Чорнобиль. За три кілометри від села розташоване село Річиця. Село Рудьки мало невеликі розміри й власної церкви не мало. У середині XIX століття називалося Рудяки́.
Село розміщується за 32 км від колишнього районного центру Чорнобиль, і за 15 км від залізничної станції Янів. Виникло ймовірно у 1-й половині XIX ст. Вперше згадується у джерелах 60-х років XIX ст. Складалося з єдиної вулиці.
Розташоване за 8 км від ЧАЕС і 15 км від Чорнобиля. Автобусне сполучення з райцентром відкрили в середині 70-х років. На початку 80-х село захистили піщаною дамбою завдовжки 2,5 км.
Працювали сільський клуб, магазин і пункт прийому молока. Раніше в селі діяли бібліотека, початкова школа, фельдшерсько-акушерський пункт. Поштові послуги надавала листоноша, а в клубі був телефон.
Відоме з 17 століття[7]. У селі знаходилась центральна садиба колгоспу «Перемога», при селі діяли восьмирічна школа, бібліотека, клуб, працював пологовий будинок[27].
Розташоване за 11 км від ЧАЕС та за 25 км від колишнього райцентра — м. Чорнобиль, на лівому березі річки Прип'ять (в її заплаві). У 1920-30-і роки у селі було відкрито школу.
У березні 1943 року, в ході Другої світової війни, хутір Золотніїв був знищений німецьким каральним загоном. В результаті акції було спалено 25 житлових будинків. Після війни хутір Золотніїв було відбудовано.
Розташоване на відстані 13 км від колишнього райцентру — міста Чорнобиль. Село розташоване на правому березі річки Уж. Село складалося з єдиної вулиці довжиною 2 км.
Складалося з 2 вулиць, одна з яких прилучалася з півдня.
Примітки
↑10-кілометрова зона відчуження не є колом і може охоплювати території, розташовані на відстані понад 10 км від ЧАЕС.
↑Бобер. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
↑Варовичі. Адресна книга Чорнобильської зони відчуження. Віртуальна Прип'ять. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 22 грудня 2012. [Архівовано 2016-04-03 у Wayback Machine.](рос.)
↑Варовичі. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
↑Кливини. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
↑Луб'янка. Адресна книга Чорнобильської зони відчуження. Віртуальна Прип'ять. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 22 грудня 2012. [Архівовано 2011-11-17 у Wayback Machine.](рос.)
↑Луб'янка. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
↑Залісся. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
↑Замошня. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
↑Зимовище. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
↑Іллінці. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
↑Копачі. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
↑Корогод. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
↑Крива Гора. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
↑Купувате. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
↑Ладижичі. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
↑Машеве. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
↑Новошепеличі. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
↑Опачичі. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
↑Парищів. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
↑Річиця. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
↑Розсоха. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 12 січня 2013.
↑Рудьки. Адресна книга Чорнобильської зони відчуження. Віртуальна Прип'ять. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 22 грудня 2012. [Архівовано 2011-11-17 у Wayback Machine.](рос.)
↑Старі Шепеличі. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2013.
↑Стечанка. Адресна книга Чорнобильської зони відчуження. Віртуальна Прип'ять. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 22 грудня 2012. [Архівовано 2011-11-17 у Wayback Machine.](рос.)
↑Стечанка. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 12 січня 2013.
↑Теремці. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 12 січня 2013.
↑Терехів. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 12 січня 2013.
↑Чапаєвка. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 12 січня 2013.
↑Черевач. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 12 січня 2013.
↑Чистогалівка. Київська область у складі УРСР. Інформаційно-пізнавальний портал. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 12 січня 2013.