Спасівська церква
53°53′41″ пн. ш. 30°20′00″ сх. д. / 53.8947972° пн. ш. 30.3333028° сх. д. / 53.8947972; 30.3333028
Тип споруди	православний храм
Розташування	Білорусь, Могильов
Початок будівництва	15 століття
Належність	православ'я
Спасівська церква (Могильов) (Білорусь)
Спасівська церква у Вікісховищі

Спасівська церква, або Спасо-Преображенська церква (біл. Царква Сьвятога Спаса) — колишня православна церква в місті Могильов, пам'ятка архітектури XVIII ст. Перебувала на високому березі Дніпра, на Спаському провулку. Твір архітектури віленського бароко.

Храм постраждав у роки Другої світової війни. Остаточно пам'ятку було втрачено після війни в 1940-х роках.

Церква входила до складу комплексу монастиря Святого Спаса.

Спасівська церква в Могильові вперше згадується в 1447 році. Перша дерев'яна церква розташовувалася недалеко від Ринку, на високій надзаплавній терасі Дніпра. При ній існували чоловічий і жіночий монастирі, про що є повідомлення від 1669 року. У 1593 році на місці згорілої церкви спорудили нову.

Під час пожежі 1708 року церква знову згоріла. У 1740-1742 роках могильовський єпископ Йосип Вовчанський почав будувати нову кам'яну церкву. Її будівництво було майже завершено до 1748 року за керівництвом єпископа Ієроніма Вовчанського. Але в 1748 недобудована церква згоріла, залишилися стіни. Ієроніма Вовчанського поховали в 1754 році у вівтарі ще не завершеної церкви^[1].

З 1756 р. будівництво Спасо-Преображенської церкви керував архієпископ Георгій Кониський, який викликав з Вільнюса відомого архітектора Й. К. Глаубіца. Нова церква була кафедральним собором Могильова до 1802 р.^[2]

У 1918 році радянська влада закрила церкву. Під час Другої світової війни пам'ятник був сильно пошкоджений. Після війни, в 1940-их роках те, що залишилося від церкви, було знесено радянською владою.

Пам'ятник архітектури віленського бароко. Церква являла собою хрестово-купольну базиліку з двобашенним головним фасадом. Над середохрестям на високому світловому 8-гранному барабані височів сферичний купол, завершений головкою. До глухих граней барабана приєднувалися чотири двохярусні башточки з невисокими куполами, які разом створювали 5-купольну композицію.

Над головним фасадом височіли двохярусні вежі, між якими розташовувався високий ступінчастий фронтон. Стіни фасадів завершувалися широким тонкапрофільованим карнизом, ритмічно членувалися лучковими віконними прорізами з декоративними ліпними деталями, між віконними прорізами - спарені пілястри з доричними капітелями.

В інтер'єрі чотири центричні стовпи підтримували купол на парусах. Інтер'єр мав багате оздоблення, виконане могилевськими майстрами Мироном Пігаревичем і Петром Сліжиком.

• Стара графіка
• 
  1844
• 
  1879
• 
  1882
• 
  до 1900
• 
  1901
• 
  1916

• Старі знімки
• 
  1900
• 
  1914
• 
  1915
• 
  до 1918
• 
  1918
• 
  1918
• 
  1930
• 
  1942

1. ↑ Страчаная спадчына. — Мінськ, 2003
2. ↑ Могилевський Спасо-Преображенський монастир. Архів оригіналу за 15 березня 2019. Процитовано 13 березня 2019.

• Магілёўскі Спаскі манастыр // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 9: Кулібін — Малаіта / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 1999. — Т. 9. — 10 000 екз. С. 470—471.
• Страчаная спадчына / Т. В. Габрусь, А. М. Кулагін, Ю. У. Чантурыя, М. А. Ткачоў: Уклад. Т. В. Габрусь. — Мн.: Беларусь, 2003.— 351 с.: іл. ISBN 985-01-0415-5.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Спасівська церква (Могильов)

• Спаса-Праабражэнская царква (Магілёў) на сайце Radzima.org
• Могилевский Спасо-Преображенский монастырь [Архівовано 15 березня 2019 у Wayback Machine.] // Святые земли Белорусской. Древние монастыри Беларуси. [Архівовано 8 березня 2019 у Wayback Machine.] (Тэматычны праваслаўны каляндар на 2004 год.) (рос.)