Софія з Берґу (? — 31 травня 1126) — княгиня Богемії, дружина Богемського та Оломоуцького князя Отто ІІ.
Походила з родини швабської шляхти. Праправнучка Анастасії Ярославни, доньки Великого князя Київського Ярослава Мудрого.
Біографія
Софія з Берґу була донькою швабського графа Генріха І з Берґського замку поблизу Еінгена та Шельклінгена, що знаходились на землях західнослов'янських племен (не плутати з іншим князівством Берґ, яке знаходилось в Рейнській області) і його дружини Аделаїди фон Мохенталь. Аделаїда була сестрою маркграфа Діпольда III Вобург.
Була молодшою з трьох доньок Генріха I. Її старша сестра Соломія вийшла заміж за князя Польщі Болеслава ІІІ, а середня Рихеза — за князя Богемії Владиславом I.
Бабуся Софії по батькові була принцеса Софія, єдина донька короля Угорщини Соломона (матір'ю якого було Анастасія Ярославна, донька Ярослава Мудрого).
Князь Владислав I, чоловік сестри Софії — Рихези, в грудні 1113 року, побоюючись свого молодшого брата, Собіслава I, який активно боровся за владу, повернув Отто II Оломоуцьке князівство і запропонував влаштувати шлюб з Софією. Ймовірно, він також обіцяв йому правонаступництво й Богемський престол.
1114 року відбулося весілля Отто ІІ і Софії.
У січні 1125 року Владислав I серйозно захворів. Рихеза переконала свого чоловіка призначити Отто ІІ опікуном його дітей і наступником. Однак під впливом матері Владислава і Собіслава Святослави, Владислав таки змушений був назвати наступником Собіслава.
Після смерті Владислава I, новий князь Богемії Собіслав І почав репресії проти своїх супротивників. Через пів року несподівано помирає Рихеза.
Чоловік Софії Отто ІІ загинув в боротьбі з Собівславом І, який позбавив дітей Отто ІІ і Софії їх спадщини.
Софія виїхала до Швабії, але там померла 31 травня 1126 року.
Діти
Родовід
Соломія веде свій родовід, в тому числі, й від великих князів Київських Ярослава Мудрого та Володимира Великого.
| | | | | | | | | | | | | | | | |
| Невідомий | |
|
| | | | | | | |
| Поппо з Берґу | |
|
| | | | | | | | | | |
| Невідома | |
|
| | | | | | | |
| Генрих І з Берґу | |
|
| | | | | | | | | | | | | |
| Андрій І, Король Угорщини |
|
| | | | |
| Соломон І, Король Угорщини | |
|
| | | | | | | |
| Анастасія Ярославна , донька Ярослава Мудрого |
|
| | | | |
| Софія, угорська принцеса | |
|
| | | | | | | | | | |
| Юдита Швабська | |
|
| | | | | | | |
| Софія з Берґу, княгиня Богемії | |
|
| | | | | | | | | | | | | | | | |
| Діпольд I, макрграф Cham-Vohburg | |
|
| | | | | | | |
| Діпольд II, макрграф Вогбургу | |
|
| | | | | | | | | | |
| Невідома | |
|
| | | | | | | |
| Аделаїда з Мохенталю | |
|
| | | | | | | | | | | | | |
| Бецелін Філінгенський, граф |
|
| | | | |
| Бертольд I, герцог Каринтії і Верони | |
|
| | | | | | | |
| графиня Штауфен |
|
| | | | |
| Луїтгарда Каринтійська | |
|
| | | | | | | | | | |
| Рихвара Швабська | |
|
| | | | | | | |
Джерела
- Bláhová M., Frolík J., Profantová N., Velké dějiny zemí Koruny české, sv. 1, Praha-Litomyšl 1999.
- Vaníček V., Soběslav I. Přemyslovci v kontextu evropských dějin 1092-1140, Praha-Litomyšl 2007.