Народилась 12 вересня 1615 року у Касселі. Була восьмою дитиною та п'ятою донькою в родині правлячого ландграфа Гессен-Касселю Моріца Вченого та його другої дружини Юліани Нассау-Ділленбурзької. Мала рідних старших братів: Філіпа, Германа та Моріца, й сестер: Аґнесу, Юліану, Сабіну та Магдалену, а також трьох єдинокровних сиблінгів від першого шлюбу батька. Згодом сімейство поповнилося шістьома молодшими дітьми, з яких дорослого віку досягли троє синів.
Мешкала сім'я у міському замку Касселя. Також їм належав мисливський будиночок Вайссенштайн у лісі Хабіхтсвальд[de].
Кассельський двір був одним із найблискучіших у Німеччині того часу. Втім, його витрати призвели до зречення Моріца Вченого на користь сина Вільгельма у березні 1627 року. Батька не стало, коли Софії було 16 років. Матір після його смерті більше не одружувалася. Софія мешкала із нею у Нассауському дворі в Касселі. Згодом переїхали до Ротенбурзького замку.[1]
Дівчина отримала м'яке реформатське виховання. Придворний проповідник давав їй релігійні настанови; інші предмети викладали гофмейстерина та вчителі її братів.[1]
Після смерті Вільгельма у 1637 році регенткою Гессен-Касселю стала його удова Амалія Єлизавета Ганау-Мюнценберзька. Вона організувала шлюб Софії та забезпечила її посагом згідно з договором 1627 року.[1]
Шлюб та діти
У віці 25 років принцеса стала дружиною 39-річного графа Ліппероде та Альвердіссену Філіпа I. Весілля відбулося 12 жовтня 1640 у Штадтгаґені. Оселилися молодята у Альвердіссенському замку.[2]
Портрет Філіпа I
У листопаді того ж року помер бездітним небіж Філіпа — Оттон V, який був графом Гольштейн-Піннебергу та Шаумбургу. Землями почала керувати матір покійного — Єлизавета цур Ліппе. У 1643 році она оголосила про передачу прав на графство Шаумбург своєму молодшому братові Філіпові.[2] Свої претензії на території подали також Данія, Брауншвейг-Люнебург і Гессен-Кассель. Після смерті Єлизавети у червні 1646 року відбулося кілька поділов територій. За одним із них, укладеним із Гессен-Касселем 19 липня 1647 року, чоловік Софії отримав амти Штадгаген, Бюкебург, Аренсберг і Гагенбург, а також частину амта Саксенгаген, і створив нове графство Шаумбург-Ліппе.[1]Вестфальський мир 1648 року підтвердив права Філіпа на володіння даними територіями.
Перед цим, у 1646 році, у подружжя народився первісток. Всього ж у пари було десятеро дітей:
Єлизавета (27 лютого—11 липня 1646) — прожила 4 місяці;
Елеонора Софія (1648—1671) — одружена не було, дітей не мала;
Йоганна Доротея (1649—1695) — дружина графа Текленбургу Йоганна Адольфа, мала із ним двох доньок;
Ядвіґа Луїза (1650—1731) — дружина герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Беку Августа, мала сина та доньку;
Вільгельм Бернгард (14 вересня—6 жовтня 1651) — прожив 3 тижні;
Єлизавета Філіпіна (1652—1703) — дружина графа Філіпа Крістофа Броннера цу Аспарн, дітей не мала;
Шарлотта Юліана (1654—1684) — дружина графа Ганса Генріха фон Куфштайн, мала двох дітей;
Фрідріх Крістіан (1655—1728) — граф Шаумбург-Ліппе у 1681—1728 роках, був двічі одруженим, мав шестеро дітей від першого шлюбу;
Карл Герман (1656—1657) — прожив півроку;
Філіп Ернст (1659—1723) — граф Ліппе-Альвердіссену у 1681—1723 роках, був одруженим з Доротеєю Амелією Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Бекською, мав єдиного сина.
Бюккебурзький замок, 1654
Після утворення графства столицею став Бюккебург, а резиденцією правителів — Бюккебурзький замок.[3] Подружжя багато працювало над відновленням розорених Тридцятилітньою війною земель.[1] У 1662 році почалося будівництво нового замку в Альвердіссені.[4]
Софія пішла з життя 22 листопада 1670 року у Бюккебурзі. Була похована у мавзолеї церкви Святого Мартіна у Штатхагені.[5]
Після смерті дружини Філіп I був готовий узяти шлюб із удовою Марією фон Май, уродженою Фронхорст, однак утримався від цього через заперечення синів.[2]
_-_crop.jpg)
