Солунська (Салоницька) болгарська чоловіча гімназія «Святі Кирило та Мефодій» (болг.Солунската българска мъжка гимназия „Св. св. Кирил и Методий“) — перша болгарська чоловіча гімназія в Македонії, один з найвизначніших центрів болгарської просвіти.
Гімназію було засновано восени 1880 року в місті Салоніки й існувала до 1913 року. Наступником Салоницької гімназії вважається Національна гуманітарна гімназія «Святі Кирило та Мефодій» у Благоєвграді, Піринська Македонія, Болгарія.
Гімназія та політична боротьба
Як і все болгарське суспільство в Салоніках, після 1893 року учні та вчителі гімназії були розділені на два табори — «революціонери» й «еволюціоністи». Гімназія була одним із центрів боротьби між двома течіями.[1]
Погляди прибічників еволюційного розвитку пов'язані з позицією екзархів щодо необхідності продовження культурно-просвітницького й економічного розвитку населення Македонії легальними засобами.[1]
Революціонери були прихильниками ідей щодо підготовки збройної боротьби за автономію Македонії.[2] Багато випусників гімназії приєдналися до анархічної групи салонікських атентатів.
З 2 до 4 січня1903 року в кабінеті фізики проводились засідання Салоницького конгресу, на якому було прийнято рішення про підготовку до Ілінденського повстання.[3] 22-24 квітня 1910 року в гімназії проводилось Перше загальне засідання Болгарської Матиці.[4]
Відповідно до сучасної македонської історіографії, суперечки спалахували між учнями й учителями з болгарським і македонським самоусвідомленням.
Гімназія в художній літературі
Іван Вазов присвятив гімназії вірш «Візит до Салоницької гімназії», частину циклу «Македонські сонети». Приводом для написання віршу стало його відвідання гімназії 1884 року.
Директори й учителі гімназії
В гімназії викладали відомі болгарські вчені та просвітники. Першим директором вважається Божил Райнов. Кузман Шапкарев керував гімназією перший рік як головний учитель, а другий — як наглядач.[5][6]