Наснились мальви, рута–м’ята
I скрип криничний журавля,
I смерекова отча хата,
Котру давно покинув я.
Наснився сад в веснянім цвіті,
Струнка смерічка край воріт
I найрідніша в цілім світі
Матуся сива надворі.
Приспів:
Смерекова хата — батьківський поріг,
Смерекова хата на крутій горі.
Як прийду до неї, коліном припаду,
Грудочку землі своєї до уст прикладу. [4]
|