Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.(травень 2020)
Рід Теленді - це спадкова династія угорських лікарів.[1] Він мав німецьке походження та дворянський стан.[2] Достовірно відомо, що Теленді жили в Берегові до 1880 року. Найвідомішим членом цього роду був Людвіг Теленді.[1]
Найвідоміший з Теленді
Людвіг Теленді народився в 1805 році у Берегові, та більшу частину свого життя мешкав у селі Великі Береги (тепер Берегівського району), де займав посаду головного лікаря округу.[1] У статті за 1859 рік йдеться, що двері до його приймальні не зачинялися навіть у суботу, і жоден пацієнт не залишився без уваги.[1] До нього приїздили навіть із сусідньої Галіції. Людвіг помер в 1867 році.[1]
Історія Склепу
Після закінчення Другої світової війни склеп почав потроху занепадати.[1] Найчорніший з періодів його історії припадає на 70-ті роки минулого століття.[1] Тоді він був повністю розграбований місцевими мешканцями, які, напевно, шукали в могилах колишніх дворян незліченні скарби. [1]Невідомо, чи вдалося їм щось знайти, однак ще довго навколо валялися кістяки, як символ людської бездуховності та жаги до чужих грошей. [1]
Зараз склеп Теленді відомий виключно як улюблене місце зустрічей прихильників різних субкультур, котрі й завдали йому непоправної шкоди. [1]Однак, ми знаємо що , вони були далеко не першими, хто доклав руку до його занепаду.[1]
Стан склепу на сьогодні
На фасаді ще збереглися маленькі янголята, а вхід оздоблений старовинною рамою, хоча від дверей не залишилося й сліду.[1] Зелений плющ охайно обплітає одну зі стін, піднімаючись до самого даху[1]. На ньому вже давно прижилися дерева, котрі своїм корінням прискорюють руйнацію цієї дивовижної споруди.[1]
Всередині, під стелею, збереглася дошка з іменами володарів склепу, які, ймовірно, його й побудували.[1] Під нею знаходяться ще дві, а в підлозі розташований прямокутний отвір – місце для поховання.[1] Колись там була кам’яна плита, сліди якої так і не вдалося відшукати[1]. Уздовж стін побіля входу є ще два надгробки один проти одного.[1]
Колись його прикрашали дві скляні вази для квітів зеленого кольору.[1] Їхні залишки можна побачити й нині.[1] На одному з надгробків помітні сліди позолоти, якою виводили дати життя покійних.[1] Навколо – багато сміття, на стінах – графіті та свастики поверх опадаючої побілки. [2]
