Довжина птаха становить 14-15 см, вага 60 г. Верхня частина тіла коричнева, тім'я і потилиця сіро-коричневі, поцятковані дрібними білими плямками. На потилиці є дві темних плями, що нагадують очі і слугують до відлякування і обману. Махові і стернові пера темно-коричневі, поцятковані білими плямами, що в польоті формують білі смуги. Нижня частина тіла білувата, поцяткована широкими коричневими або рудувато-коричневими смугами. Очі яскраво-зелотисто-жовті, дзьоб зеленувато-жовтий, лапи жовті. У молодих птахів плямки на тімені відсутні, смуги на нижній частині тіла менш чіткі.
Поширення і екологія
Бразильські сичики-горобці мешкають на сході Перу, на півночі Болівії, в Бразилії, південній і східній Венесуелі, Гаяні, Суринамі і Французькій Гвіані. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря, переважно на висоті до 800 м над рівнем моря[5]. Ведуть переважно денний спосіб життя. Бурі сичики-горобці живляться переважно комахами та іншими безхребетними, а також дрібними птахами, плазунами і ссавцями. Гніздяться в дуплах дерев, часто використовують покинуті дупла дятлів[6].
↑Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 червня 2022.
↑Walker, Barry; Stotz, Douglas F.; Pequeño, Tatiana; Fitzpatrick, John W. (November 2006). [23:BOTMBR2.0.CO;2/Birds-of-the-Manu-Biosphere-Reserve/10.3158/0015-0754(2006)110[23:BOTMBR]2.0.CO;2.full Birds of the Manu Biosphere Reserve*]. Fieldiana Zoology. 2006 (110): 23—49. doi:10.3158/0015-0754(2006)110[23:BOTMBR]2.0.CO;2. ISSN0015-0754.