Навчався у Тернопільській ЗОШ № 23, ВПУ № 1 за спеціальністю «водій, електрогазозварювальник» (2000—2003), разом із братом Максимом служив в армії у Запоріжжі (ВЧ 3026).
Служив за контрактом, додому мав повернутися в березні.
Загинув близько 3:00 ранку 1 лютого2015 під час пожежі та вибуху складу боєприпасів на території старої ферми в польовому таборі ЗСУ поблизу с. Преображенка Херсонської області, де розміщувалися бійці Тернопільського батальйону територіальної оборони «Збруч».
Поховали Назарія Сикліцкого на Микулинецькому цвинтарі Тернополя 6 лютого 2015 року.
Залишились брат-близнюк Максим і сестри Галина та Юлія. Створити сім'ю чоловік не встиг.
Вшанування пам'яті
20 травня 2016 року на фасаді Тернопільської загальноосвітньої школи № 23 загиблому бійцеві встановили пам'ятну дошку.[2]
«Почесний громадянин міста Тернополя» (2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, який виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[4].
Примітки
↑Прізвище — без м'якого знака. Перевірено за документами.