Дочка видатного політичного діяча США, голови Верховного суду Каліфорнії. Після його смерті в 1886 році Сібіл та її мати з сестрами вирушили до Парижу, завели знайомства з багатьма світськими людьми. Деякий час Сибіл навчалася (1886) в Паризькій консерваторії, а потім у Сбрілья та Маркезі. Дебютувала 1888 року в Гаазі в ролі Манон за однойменною опероюЖуля Массне.
С. Сандерсон — відома лірична та колоратурна співачка, з 1889 року почала виступати на сценах Опера-Комік, а після і Опера Гарньє у Парижі. Незабаром стала улюбленицею публіки. Досить часто грала в операх Жуля Массне, була його улюбленою виконавицею партій сопрано й стала на деякий час справжньою музою Массне[2][3]. Для неї композитор переписав «Манон» і написав «Есклармонду» (1889). Співала на прем'єрах низки його опер, ролі яких були створені спеціально для її унікальних здібностей, наприклад, головна роль в опері «Есклармонда». Массне присвятив її С. Сандерсон. Оперу «Есклармонда» було визнано одним із найвищих досягнень французької музики, і саме завдяки виконанню «Есклармонди» було відкрито Паризьку всесвітню виставку 1889 року.
Славилася в операх Массне, таких як «Манон» і «Таїс». Нею пишався Каміль Сен-Санс.
↑Массне був охоплений пристрастю до неї, але почуття залишалися платонічними, хоча в Парижі багато хто вважав, що вона була його коханкою, про що натякали різною мірою карикатури в журналах
↑Rowden, Cl. Caricature and the Unconscious: Jules Massenet’s Thaïs, a Case Study // Music in Art, Volume 34, No 1/2, Spring-Fall 2009, pp. 274—289.
