PROFILPELAJAR.COM

	Середня Арсенальна вежа
Дата створення / заснування	1490-ті
Країна	Росія
Адміністративна одиниця	Тверський
Входить до складу списку пам'яток культури	list of cultural heritage sites in Moscow — Kremlind
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Вказівки, як дістатися	Кремль / Александровский сад
	Середня Арсенальна вежа у Вікісховищі

55°45′13″ пн. ш. 37°36′56″ сх. д. / 55.75361° пн. ш. 37.61556° сх. д. / 55.75361; 37.61556

Середня Арсенальна вежа (рос. Средняя Арсенальная башня, Гранёная, Гротская) — глуха вежа, розташована на північно-західній стороні Московського Кремля, що простягнулася вздовж Олександрівського саду. Була побудована в 1493—1495 роках на місці наріжної вежі часів Дмитра Донського^[2]^[3]. В 1680-х роках споруду завершено — відкритий четверик з чотиригранним шатром, що закінчується наскрізною оглядовою вежею з шатриком. Сучасну назву вежа отримала по будівлі Арсеналу, побудованого на території Кремля на початку XVIII століття^[2]^[4]^[5].

З 1990 року Середня Арсенальна вежа знаходиться у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як частина архітектурного ансамблю Московського Кремля^[6]^[7].

Архітектурні особливості

Сучасного вигляду Середня Арсенальна вежа зберіг архітектурні форми кінця XVII століття^[8]. Основу споруди становить витягнутий вгору чотирикутний обсяг, в 1680-х отримав завершення у вигляді чотиригранного намету з оглядовою вежею і восьмигранним шатриком. У верхній частині влаштовані машикулі і парапет з ширинками. Вінчає вежу позолочений флюгер^[9].

Після модернізації висота вежі досягла 38,9 метрів. Зовнішній фасад розчленований двома вертикальними нішами, які дали їй першу назву — Гранована. Форми і надбудова Середньої Арсенальної схожі з Оружейною і Комендантською вежами Кремля^[10]^[11]. Внутрішній об'єм споруди розділений на три яруси, перекритих циліндричними склепіннями і з'єднані між собою сходами^[11].

У книзі 1912 року історик Бартенєв наводить дані обміру вежі: висота — 18 ½ сажнів, периметр основи — 13, висота нижньої частини — 10, висота верхньої частини — 8 ½^[12].

Література

Бартенев С. П. Московский Кремль в старину и теперь. Кн. 1. Исторический очерк кремлёвских укреплений.. — М.: Синодальная типография, 1912. — Т. 1. — 290 с.
Бродский Б. И. Сердце Родины — Кремль. — М.: Изобразительное искусство, 1996. — 152 с. — 10 000 экз. — ISBN 5-85200-036-1.
Викторов А. Е. Опись ветхостей в башнях и стенах Московского Кремля, Китая города и Белого города 1677 года. — М., 1877. — 16 с.
Воротникова И. А., Неделин В. М. Кремли, крепости и укрепленные монастыри русского государства XV—XVII веков. Крепости Центральной России. — М.: БуксМАрт, 2013. — 887 с.
Всеобщая история архитектуры в 12 т. Т.VI Архитектура России, Украины и Белоруссии XIV — перв. пол. XIX вв. / Колли Н. Я.. — М.: Издательство литературы по строительству, 1962. — Т. VI. — 596 с. — 12 000 экз.
Гончарова А. А. Стены и башни Кремля. — М.: Московский рабочий, 1980. — 96 с. — 50 000 экз.
Длужневская Г. В., Калинин В. А., Субботин А. В. Кремли России XV—XVII вв.. — СПб: Литера, 2006. — 336 с. — 2500 экз. — ISBN 5-94455-177-1.
Евдокимов Д. В. Кремль и Красная площадь. — М.: ИТРК, 2003. — 272 с. — 3000 экз. — ISBN 5-88010-160-6.
Забелин И. Е. История города Москва. — М.: Столица, 1990. — 688 с. — 200 000 экз. — ISBN 5-7055-0001-7.
Колодный Л. Главный Кремль России. — М.: Сов. Россия, 1983. — 208 с. — 50 000 экз.
Либсон В. Я., Домшлак М. И., Аренкова Ю. И. и др. Кремль. Китай-город. Центральные площади. — М.: Искусство, 1983. — 504 с. — (Памятники архитектуры Москвы). — 25 000 экз.
Малиновский А. Ф. Обозрение Москвы. — М.: Московский рабочий, 1992. — 256 с. — 50 000 экз. — ISBN 5-239-01340-3.
Московский Кремль. Путеводитель. — М.: Московский рабочий, 1990. — 288 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-239-00780-2.
Московский Кремль XIX столетия: древние святыни и исторические памятники / Воротникова И. А.. — М.: БуксМарт, 2016. — Т. 1. — 495 с.
Покрышкин П. П., Иванов А. В. Акт осмотра Кремлевских стен и башен в Москве, с целью описания ветхостей в них, 14, 16 и 18 апреля 1911 года // Известия Императорской Археологической Комиссии. — СПб.,: Типография Главного Управления Уделов, 1911. — Вып. 41 (Вопросы реставрации, вып. 8). — С. 54—60.
Романюк С. К. Сердце Москвы. От Кремля до Белого города. — М.: Центрполиграф, 2013. — 908 с. — (Москва и Подмосковье. История. Памятники. Судьбы). — 60 000 экз. — ISBN 978-5-227-04778-6.
Скопин В. В. Ремонтно-восстановительные работы по стенам и башням Московского Кремля в XVIII столетии (на основании архивных источников) // Реставрация и исследования памятников культуры. — М., 2001. — № IV. — С. 98—104.
Скворцов Н. А. Археология и топография Москвы: Курс лекций, читанных в Имп. Моск. археол. ин-те им. императора Николая II-го в 1912-13 годах. — М.: Печатня А. И. Снегиревой, 1913. — 493 с.
Слюнькова И. Н. Проекты оформления коронационных торжеств в России XIX века. — М.: Буксмарт, 2013. — 438 с. — 1000 экз. — ISBN 978-5-906190-07-9.
Снегирев В. Аристотель Фиораванти и перестройка Московского Кремля. — М.: Издательство Всесоюзной Академии архитектуры, 1935. — 128 с. — 6000 экз.
Снегирев И. М. Памятники московской древности, с присовокуплением очерка монументальной истории Москвы и древних видов и планом древней столицы, с 3 планами и 41 рисунком. — М.: Типография А. Семена, 1842—1845.
Сытин П. В. Из истории Московских улиц. — М.: Рипол Классик, 2013. — 848 с.
Тихомирова А. Б. Архитектурная графика: Планы Московского Кремля и кремлевских садов, чертежи стен, башен и садовых построек. — М.: Полиформ, 2012. — 375 с. — (Каталог собрания Государственного историко-культурного музея-заповедника «Московский Кремль». Графика). — 1000 экз. — ISBN 978-5-88678-194-6.
Яковлева О. В. Тайны московских подземелий. — М., 2014. — 240 с. — ISBN 978-5-88353-602-0.