Сервій Сульпіцій Гальба (консул 108 року до н. е.)

Сервій Сульпіцій Гальба
лат. Servius Sulpicius Galba
Народивсяневідомо
Стародавній Рим
Померпісля 100 до н. е.
невідомо
ГромадянствоРимська республіка
Діяльністьполітик, державний та військовий діяч
Суспільний станпатрицій[1]
Посадаконсул
Термін108 рік до н. е.
ПопередникКвінт Цецилій Метелл Нумідійский
НаступникЛуцій Кассій Лонгін
Конфесіядавньоримська релігія
РідСульпіції
БатькоСервій Сульпіцій Гальба
Матиневідомо
У шлюбі зневідомо
ДітиСервій Сульпіцій Гальба

Сервій Сульпіцій Гальба (лат. Servius Sulpicius Galba; ? — після 100 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч часів Римської республіки, консул 108 року до н. е.

Життєпис

Походив з патриціанського роду Сульпіціїв. Старший син Сервія Сульпіція Гальби, консула 144 року до н. е. Здобув гарну освіту під орудою батька. У 149 році до н. е. його батько, перебуваючи під судом, вивів Сервія разом з його братом Гаєм на засідання суду і доручив їх опіці народу, щоб викликати співчуття до себе.

Відзначався прихильністю до оптиматів. У 111 році до н. е. його обрано претором. Як пропреторство у 110 році до н. е. отримав провінцію Далека Іспанія. У 109 році до н. е. повернувся до Риму.

У 108 році до н. е. його обрано консулом разом з Квінтом Гортензієм, якого було викрито у підкупі виборців й замінено суфектом Марком Аврелієм Скавром. Ймовірно в цей час наказав створити чудові сади біля Авентінського пагорбу, де згодом мешкав.

Надалі намагався протистояти політичним реформам Гая Марія та Луція Аппулея Сатурніна. У 100 році до н. е. був одним з очільників сенатського спротиву Сатурніну, якого зрештою було вбито.

З того часу про подальшу долю Сервія Сульпіція Гальби згадок немає.

Родина

Джерела

  • Fasti Capitolini; CIL 10, 3776
  • Friedrich Münzer: Sulpicius 59). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band IV A,1, Stuttgart 1931, Sp. 767 f.
  • Broughton T. R. S. The Magistrates of the Roman Republic. — Vol. I. — New York: American Philological Association, 1951. — P. 539—544, 548.
  • Ranuccio Bianchi Bandinelli e Mario Torelli, L'arte dell'antichità classica, Etruria-Roma, Utet, Torino 1976.
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic