Семен, Симон (івр. שִׁמְעוֹן, їд. שמעון, біл. Сямён, пол. Szymon, серб. Симон, рос. Семён) — українська форма чоловічого імені, слово має давньоєврейське походження, означає «почутий (Богом)» (від кореня «шаман» — чути). Серед народів набуло поширено у зв'язку з прийняттям християнства.
- Розмовні та зменшувальні форми: Семе́нко, Семе́нонько, Семе́ночко, Семе́нчик, Семко́, Сенько́, Се́ня, Сень, Се́ньо та ін.[1]
Примітки
- ↑ Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятківська. Словник-довідник «Власні імена людей», видання 3-тє, виправлене. Київ, 2005 (перевидання книги 1996 року)
Див. також
