Северин Юзеф Жевуський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жевуський.
Северин Юзеф Жевуський
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1691 Редагувати інформацію у Вікіданих
Червоноград, Королівство Польське, Річ Посполита
Помер1 січня 1754(1754-01-01) Редагувати інформацію у Вікіданих або 31 грудня 1754(1754-12-31)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Олесько[1]
КраїнаРіч Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаВолинські воєводи[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, великий коронний підчаший[2] Редагувати інформацію у Вікіданих, референдар коронний[3] Редагувати інформацію у Вікіданих, староста Редагувати інформацію у Вікіданих, посол Сейму Речі Посполитої[d] Редагувати інформацію у Вікіданих і староста холмськийd Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званняротмістр Редагувати інформацію у Вікіданих
РідЖевуські Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоСтаніслав Матеуш Жевуський Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Білого Орла

Северин Юзеф Жевуський гербу Кривда (пол. Seweryn Józef Rzewuski; пом. 1 січня 1754) — шляхтич, польський державний і військовий діяч з роду Жевуських.

Життєпис

Костел та монастир капуцинів, Олесько

Ротмістр панцерний 1717 р., підчаший коронний 1726 р., референдар великий коронний 1738 р., волинський воєвода (1750-54 р.), староста холмський, любомийський. Кавалер ордену Білого Орла.

Разом з дружиною сприяв появі в Олеську капуцинів 1733 року, для них 1739 року записав фундуш. Також був фундатором спорудження костелу святого Йосифа в місті, у крипті якого був «незвично пишно» похований 21 квітня 1754. Після закриття монастиря тіла його засновника та вдови були перепоховані в каплиці Розп'яття Ісуса Христа латинського парафіяльного костелу св. Трійці Олеська.[4]

Портрет С. Ю. Жевуського, який виконав Антоній Грушецький у 1752—1755 роках, спочатку перебував у монастирі капуцинів Олеська, 1993-го — у кляшторі капуцинів Кракова.[5]

Родина

Батько Станіслав Матеуш Жевуський, мати — друга дружина батька, чернігівська підчашанка Людвіка Елєонора Куніцька.[6]

Був одружений двічі. У 1726 р. Барбара Шембek (2°-v. гетьман великий коронний Ян Клеменс Браніцкі; 3°-v. Вольдемар граф Льовендаль — маршалок французький), 1731 року вдруге одружився з Антоніною Потоцькою (молодшою сестрою Францішка Салезія). Дорослих дітей у шлюбах не мав.

Примітки

  1. ↑ а б в г Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 153. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
  2. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 104. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  3. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 143. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  4. ↑ Nowacki D. Kościoł parafialny p.w. Św. Józefa i klasztor OO. Kapucynów w Olesku // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, «Secesja», 1993. — T. 1. — 364 il. — S. 79—80. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
  5. ↑ Nowacki D. Kościoł parafialny p.w. Św. Józefa i klasztor OO. Kapucynów w Olesku… — S. 84—85.
  6. ↑ Link-Lenczowski A. Rzewuski Stanisław Mateusz h. Krzywda (1662—1728)… — S. 158.

Джерела

  • Link-Lenczowski A. Rzewuski Stanisław Mateusz h. Krzywda (1662—1728) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992. — T. XXXIV/1. — Zeszyt 140. — S. 153—158. (пол.)

Посилання


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.