Свідрук Мирон Іванович

Свідрук Мирон Іванович
Прізвисько“Пімста”, “Завзятий”, “Вільшенко”
Народився18 березня 1928(1928-03-18)
Надвірна, Надвірнянський повіт, Станіславське воєводство, Друга Річ Посполита
Помер18 лютого 1952(1952-02-18) (23 роки)
Гвізд, Надвірнянський район, Станіславівська область, УРСР
ПохованняНадвірна, старий цвинтар
ГромадянствоДруга Річ Посполита - УРСР
Національністьукраїнець
ЧленствоОУН - УПА
Нагороди

Срібний хрест бойової заслуги 1 класу.

почесні громадяни міста Надвірна (2012)

Мирон Свідрук (18 березня 1928, м. Надвірна, Надвірнянський повіт, Станіславське воєводство, Друга Річ Посполита — 18 лютого 1952, Гвізд, Надвірнянський район, Станіславівська область, УРСР) — учасник повстанського руху, стрільлець СБ Солотвинського райпроводу ОУН. Брат Марти Свідрук.

Біографія

Народився 18 березня 1928 року в Надвірній у родині Івана Свідрука та Анни Келеман. Пройшов вишкіл у групі особливого призначення в лісі поблизу с.Гвізд на Надвірнянщині. В 1944 р. вступає до лав УПА і стає охоронцем пропагандиста «Гомона». Брав участь у бойових операціях на теренах Станіславської, Львівської, Чернівецької областей[1].

На нараді провідників на чолі з командиром Миколою Твердохлібом «Громом» було прийнято рішення звільнити полону зв'язкову ОУН Анну Попович. Зголосилися три добровольці: Мирон Свідрук, «Явір» та Петро Хопта. Розвідку організував сотник Лука Гринішак «Довбуш». Збройна акція пройшла успішно. За вдало проведену операцію зі звільнення з полону зв'язкової ОУН Анни Попович нагороджений Срібним Хрестом Заслуги 1 класу[2].

Їхня криївка знаходилась недалеко с. Гвізд. Відчули небезпеку. Побачили лавину облавників, котрі упродовж кількох років посилено полювали за Мироном, цим невловимим месником. Відстрілюючись від нападників, відступав у Буковинку, де мав сховище. Але цього разу доля не виявилась прихильною до нього. Зав'язався бій. Сили виявилися нерівними. Один — проти зграї ворогів. Відстрілювався. Останній набій — собі у скроню[3]. Похований в одній могилі разом із загиблою сестрою — близнючкою Мартою на старому цвинтарі, що знаходиться на вулиці Соборній у Надвірній.

Могила по периметру обнесена бетонним бардюром. У головах встановлено мармуровий мальтійський хрест (висота — 1, 8 м.)і плиту, на якій вгорі розміщений фотокерамічний портрет Мирона і Марти, а в центрі — табличка із написом[4].

Могила належить до пам'ятки історії та мистецтва Івано-Франківської області під номером 2079.

Пам'ять

14 жовтня 2008 році була відкрита меморіальна дошка Марті та Мирону Свідрукам. На вертикальній прямокутній плиті з чорного граніту вигравіювані погрудні портрети Мирона та Марти, а під ним нанесено присвятний напис.

2012 року рішенням Надвірнянської міської ради Мирону і Марті Свідрукам присвоєно звання почесних громадян міста Надвірна і вручені грамоти, документи і медалі їхній рідній сестрі Емілії Андрійович (Свідрук)[5].

Див. також

Примітки

  1. Євген Луців. «Люди з легенди. Життя та боротьба Мирона і Марти Свідруків» — Надвірна, 2015.
  2. Шлях боротьби Василя Сенчака-"Ворона" [Текст] / Дмитро Проданик. – Л.; Торонто: Літопис УПА, 2011. – 127 с.: іл. – (Літопис Української Повстанської Армії. Серія "Події і люди" ; кн. 15). – ISBN 978-966-2105-29-2 (Ukraine). – ISBN 978-1-897431-30-6 (Canada) Парал. тит. арк. англ.
  3. Смерека, Емілія (2012). Із когорти нескорених. http://volya.if.ua.
  4. Звід пам’яток історії та культури України: Івано-Франківська область. Надвірнянський район. Івано-Франківськ: Місто Нв. 2012.
  5. Мирон-«Вільшенко; Пімста; Завзятий» та Марта-«Марічка; Настя Черемшина» Свідруки – герої не вмирають.