PROFILPELAJAR.COM

Свято-Преображенська церква
Свято-Преображенська церква
	Свято-Преображенська церква
	50°48′53″ пн. ш. 27°06′40″ сх. д. / 50.81481° пн. ш. 27.11108° сх. д.
Тип споруди	церква
Сучасний статус	Пам'ятка архітектури національного значення Ох.№ 1488/1, 1488/2
Розташування	Україна, Маринин, Березнівський район, Рівненська область
Кінець будівництва	1801 р.
Належність	Українська православна церква (Московський патріархат)
Стан	діючий
Адреса	с. Маринин, Березнівський район, Рівненська область, Україна, 34655
Епонім	Преображення Господнє
	Свято-Преображенська церква (Маринин) (Україна) Свято-Преображенська церква (Маринин) (Рівненська область)
	Свято-Преображенська церква у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Преображення Господнього.

Свято-Преображенська церква — чинна дерев'яна церква, пам'ятка архітектури національного значення, у селі Маринин. Парафія належить до Української Православної Церкви Московського Патріархату.

Розташування

Церква розташована на узвишші в історичній частині села на тлі надслучанських ландшафтів з мальовничими пагорбами та долинами.

Історія

Церква та дзвіниця споруджені на кошти прихожан. У 1857 році церква ремонтувалася, в 1881 році вперше пофарбована^[1]^[2]^[3].

Архітектура

Церква дерев'яна тризрубна, триверха з рівновисокими зрубами. Центральний найширший зруб та бабинець мають прямокутний план, вівтарний зруб – план шестигранника. Нава має невисоку надбудову у вигляді восьмигранного нерівнобічного барабана, завершеного грушоподібною банею без залому, з декоративним ліхтарем. Схожі, однак дещо менші бані завершують глухі барабани над бабинцем і абсидою.

Внутрішній простір усіх трьох бань перекритий зрубними склепіннями. Ззовні та зсередини на бічних стінах нави біля вікон змонтовані вертикальні бруси-стяжки з метою стабілізації стінової конструкції. Унікальність церкви полягає також в тому, що це чи не єдиний відомий приклад на території Рівненської області, де зовнішня поверхня не має декоративної дощатої обшивки. До північної стіни абсиди прибудовані ризниця та технічне приміщення для опалення, а до головного входу – притвор.

Навпроти головного входу до церкви на відстані лише декількох метрів знаходиться невисока триярусна дзвіниця по типу «восьмерик на двох четвериках». Дах дзвіниці – восьмигранний намет з невеликою маківкою нагорі. Базові кольори на 2006 р. – блакитний двох відтінків, жерстяна покрівля бань та дахів – сіра.^[4]^[5].

Галерея

Див.також

Література

↑ Теодорович Н.И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т.ІІ. Уезды Ровенский, Острожский и Дубенский. – Почаев, 1889. – C. 541 – 542
↑ Переверзев Н.В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. Издание Волынского Владимиро-Васильевского Братства. – Житомир, 1914. – C. 349 – 350
↑ Девятисотлетие православия на Волыни. 992-1892 гг. Ч.1-2. – Житомир, 1892. – C. 528
↑ Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Ил. справочник-каталог. В 4-х т. – К., 1983. – Т.3. […], Ровенская обл. 1985. – C. 305
↑ Пам’ятки архітектури та містобудування України. Довідник Держ. Реєстру націоального культурного надбання. – К., 2000. – C. 205