Коко народився у місті Лансароте, Канарські острови, у сім'ї колишнього футболіста з Екваторіальної Гвінеї та матері-іспанки[2]. Батько грав за канарський клуб «Пуерто дель Кармен» у сезоні 1987/88 разом зі своїм братом Луїсом (дядьком Коко)[3]. Коко також має нігерійське походження через свого діда по батьковій лінії.
Коко приєднався до молодіжної команди «Еспаньйола» у липні 2016 року, до того навчаючись у академії невеличкого клубу «Оріентасьйон Марітіма»[en] (де його тренував його батько) і «Лас-Пальмаса»[4][5]. У серпні 2018 року, після завершення навчання, на сезон Сауль був відданий в оренду команді Терсери«Орта»[en][6]. Саме там Коко і дебютував на дорослому рівні 18 серпня 2018 року, вийшовши на заміну у другому таймі в домашній грі проти «Фігераса» (3:1)[7] і загалом за сезон зіграв 22 гри чемпіонату.
18 липня 2019 року він повернувся до свого колишнього клубу «Лас-Пальмаса», і став виступати за третю команду, що також грала у Терсері[8], а перед початком сезону 2020/21 Коко був переведений до резервної команди, що грала у Сегунді Б.
19 липня 2024 року підписав чотирирічний контракт з італійським клубом «Торіно».
Міжнародна кар'єра
Маючи право грати на міжнародному рівні за Екваторіальну Гвінею, Нігерію чи Іспанію, Коко був викликаний до національної збірної першої з них в серпні 2017 року[11] і дебютував на міжнародній арені 3 вересня, замінивши Пабло Ганета в товариській грі проти Беніну (1:2)[12][13]. Зробивши це, він став першою людиною з Лансароте, яка зіграла за національну збірну за 67 років[14]. Втім згодом матч був виключений з реєстру ФІФА[15], оскільки арбітр та його помічники були з Екваторіальної Гвінеї[16][17]. В результаті 9 жовтня 2017 року в товариській грі проти Маврикію (3:1) Сауль дебютував за збірну Екваторіальної Гвінеї у визнаному ФІФА матчі[18]. 17 листопада 2018 року Коко зіграв за збірну у відбірковому матчі до Кубка африканських націй проти Сенегалу, дебютувавши таким чином і в офіційній грі[19].
Першим великим турніром для Коко став Кубок африканських націй 2021 року, відкладений через пандемію COVID-19 на початок 2022 року[21]. У Камеруні він відіграв усі матчі і допоміг своїй команді вийти в чвертьфінал; У 1/8 фіналу проти Малі він реалізував свій удар в серії післяматчевих пенальті[22] і допоміг команді пройти до наступного раунду, де у грі проти Сенегалу Екваторіальна Гвінея програла 1:3 і покинула турнір.
.jpg)
