Санта Констанца (італ.Chiesa di Santa Costanza) — церква в Римі, побудована близько 330 року Костянтином Великим. Спочатку будівля була задумана як мавзолей для його дочок — Констанції (також її називали Константіна) та Олени. При вшануванні Костянтина як святого, спочатку переробили мавзолей на баптистерій а потім 1254 року на церкву з італійським ім'ям Санта Констанца.
При реставрації храму 1620 року масивний порфіровий саркофаг Константіни був переміщений до папської збірки старожитностей до музею Пія-Климента у Ватикані. Головним скарбом мавзолею нині є мозаїки IV століття.
Будівля
Ротонда була довший час оточена проходом з колон які проте мали лише естетичну функцію. Вони є тепео зруйнованими як і нартекс. Наявні сьогодні частини будівлі є лише частково оригінальні.
Центральне приміщення накрите 11,5 м діаметром бетонним куполом укріпленим цегляними ребрами. Воно також прикрашене інкрустаціями з мармуру.
Achim Arbeiter, Jürgen J. Rasch: Das Mausoleum der Constantina in Rom, Spätantike Zentralbauten in Rom und Latium Bd. 4, von Zabern Mainz 2007, ISBN 978-3-8053-3514-0