Санаєв Всеволод Васильович
рос. Всеволод Васильевич Санаев
Ім'я при народженні	рос. Всеволод Васильевич Санаев
Народився	12 (25) лютого 1912 Тула, Російська імперія[1]
Помер	27 січня 1996(1996-01-27)[2][3][4] (83 роки) Москва, Росія[4]
Поховання	Новодівичий цвинтар
Національність	ерзя
Громадянство	СРСР
Діяльність	актор
Alma mater	Державний інститут театрального мистецтва імені Анатолія Луначарського (1937)
Заклад	Московський художній театр, Театр імені Моссовєта, Державний театр кіноактора, Всеросійський державний інститут кінематографії і СК СРСР
Роки діяльності	з 1938
Партія	КПРС
Діти	Олена Санаєва
Членство	СК СРСР
IMDb	nm0760815
Нагороди та премії
Санаєв Всеволод Васильович у Вікісховищі

Всеволод Васильович Санаєв (рос. Всеволод Васильевич Санаев; 12 (25) лютого 1912(19120225), Тула, Російська імперія — 26 січня 1996, Москва, Росія) — російський радянський актор, кінозірка російського кіно. Знявся у 73 кінострічках. Зокрема, у «Мертвих душах» за твором Гоголя. Субстратна національність — ерзя.

Закінчив Державний інститут театрального мистецтва (1937), актор МХАТ. З 1943 — акадмеічного театра ім. Моссовєта. 1949—1950 — педагог ВДІК. Народний артист СРСР (1969).

З 1938 р. знімався у кіно.

1. 1934: «Приватне життя Петра Виноградова» — червонофлотець
2. 1938: «Волга-Волга» — бородань-лісоруб / учасник самодіяльності
3. 1938: «Якщо завтра війна» — десантник (у титрах не вказаний)
4. 1939: «Дівчина з характером» — Сурков, лейтенант міліції
5. 1939: «Юність командирів» — Гришаєв, полковник
6. 1940: «Кохана дівчина» — Василь Добряков
7. 1941: «Перша кінна» — Кулик, начальник артилерії армії
8. 1941: «Першодрукар Іван Федоров» — Петро Мстиславець, помічник Івана Федорова
9. 1941: «Серця чотирьох» — червоноармієць Єремєєв
10. 1944: «Іван Нікулін — російський матрос» — Альоха, машиніст
11. 1946: «В горах Югославії» — червоноармієць Губанов
12. 1947: «Алмази» — Сергій Нестеров
13. 1948: «Молода гвардія» — комуніст
14. 1948: «Сторінки життя» — диктор радіо
15. 1949: «Падіння Берліна» — командир
16. 1949: «У них є Батьківщина» — майор Всеволод Васильович Сорокін
17. 1950: «У степу» — Тужиков, секретар райкому
18. 1951: «Жуковський» — студент (епізод)
19. 1951: «Незабутній 1919 рік» — Савінков
20. 1951: «Пржевальський» — протоієрей
21. 1951: «Сільський лікар» — Микола Петрович Коротков, секретар райкому
22. 1951: «Тарас Шевченко» — епізод
23. 1953: «Беззаконня» — двірник Єрмолай
24. 1953: «Вихори ворожі» — епізод
25. 1953: «Повернення Василя Бортнікова» — Кантауров, директор СТО
26. 1954: «Вірні друзі» — відвідувач Неходи
27. 1955: «Перший ешелон» — Олексій Єгорович Донцов, директор радгоспу
28. 1956: «Полечко-поле» — директор МТС
29. 1956: «Різні долі» — Володимир Сергійович Жуков, парторг цеху
30. 1957: «Ластівка» — полковник Мельґунов
31. 1957: «Розповіді про Леніна» — Микола Ємельянов, робітник з Розливу
32. 1957: «Сторінки минулого» — Скворцов, агент поліції
33. 1958: «Шляхами війни» — Іван Федорович Уваров, сержант, парторг
34. 1958: «Черговий рейс» — епізод
35. 1959: «Балада про солдата» — епізод
36. 1959: «У степовій тиші» — Федір Вєтров
37. 1959: «Неоплачений борг» — Олексій Окунчиков
38. 1959: «Пісня про Кольцова» — батько Кольцова
39. 1959: «Також люди» — солдат похилого віку
40. 1960: «П'ять днів, п'ять ночей» — старшина Козлов
41. 1960: «Тричі воскреслий» — Іван Олександрович Стародуб, начальник будівництва ГЕС
42. 1961: «В дорозі» — старий, дядько Олі
43. 1961: «Дорослі діти» — Василь Васильович, друг сім'ї
44. 1963: «Зустріч на переправі» — голова колгоспу
45. 1963: «Оптимістична трагедія» — Сиплий
46. 1963: «Це сталося в міліції» — майор Микола Васильович Сазонов
47. 1964: «Велика руда» — бригадир Мацуєв
48. 1964: «Зелений вогник» — пенсіонер
49. 1965: «Ваш син і брат» — батько, Єрмолай Воєводін
50. 1965: «Перекличка» — Варенцов
51. 1967: «За нами Москва» — Панфілов
52. 1967: «З нудьги» — Гомозов
53. 1969: «Головний свідок» — Дюдя
54. 1969: «Дивні люди» — Матвій Іванович Рязанцев, голова колгоспу
55. 1970: «Повернення «Святого Луки»» — Іван Сергійович Зорін, полковник міліції
56. 1970: «Кремлівські куранти» — робочий
57. 1970: «Вкрадений поїзд» — генерал Іван Васильович
58. 1971: «Ні дня без пригод» — дід Данилюк
59. 1972: «Визволення» — підполковник Лукін
60. 1972: «Еоломея» — пілот Кун
61. 1972: «Пічки-лавочки» — Степанов Сергій Федорович
62. 1973: «Тут наш дім» — Олександр Євгенович Плужин, директор заводу
63. 1973: «Чорний принц» — Іван Сергійович Зорін, полковник міліції
64. 1975: «Там, за горизонтом» — Вікентій Кирилович
65. 1976: «...та інші офіційні особи» — Астахов
66. 1978: «Близька далина» — Андрій Захарович Погодін
67. 1978: «Версія полковника Зоріна» — Іван Сергійович Зорін, полковник міліції
68. 1978: «Любов моя, печаль моя» — батько Фархада
69. 1980: «Непроханий друг» — Володимир Абдулайович Шлепянов
70. 1980: «Тегеран-43» — господар готелю
71. 1981: «Від зими до зими» — Павло Михайлович, міністр
72. 1981: «З вечора до полудня» — Андрій Костянтинович Жарков, письменник
73. 1982: «Надія і опора» — Кирило Львович Ротов
74. 1982: «Приватне життя» — епізод
75. 1983: «Білі Роси» — Федор (Федос) Филимонович Ходас
76. 1983: «Таємниця «Чорних дроздів»» — Джордж Фортеск'ю
77. 1984: «Мертві душі» — голова палати
78. 1986: «В бездоріжжя» — Строгов
79. 1987: «Апеляція» — Іван Степанович Миронов
80. 1987: «Забута мелодія для флейти» — Ярослав Степанович, начальник Філімонова
81. 1995: «Ширлі-мирлі» — меломан

та інші.

Грав в українських стрічках:

• «Шляхи і долі» (1955)
• «Час — московський» (1976, Назар Лукич Григоренко).

1. 1964: «До осені далеко» — Крускопс

• Актеры советского кино. — Вьш. 5-й. М., 1969;
• Кино: Энциклопедический словарь. — М., 1987. — С. 380;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 672.

Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.