Бутан займає 25-те місце в світі й 7-е місце в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні за кількістю самогубств[1]. Самогубство є другою головною причиною смерті в країні, поступаючись лише смертям в автомобільних катастрофах[2]. Ці показники є шокуючими для країни, в центрі державної політики якій стоїть «Валове національне щастя»[3].
Статистика
У 2011 році рівень самогубств в країні становив 16,25 осіб на 100 000 населення, або 2,12% від загального числа смертей[4]. За 2012 і 2013 роки кількість самогубств зросла на 50%[2]. За офіційними даними, найбільше число самогубств було в 2001 році, коли 58 людей наклали на себе, а найменша кількість - в 2006 році, коли 34 особи вчинили суїцид[3].
Причини
Одним з основних чинників, що призводить до самогубств, є депресія[2]. Зростанню числа самогубств також сприяють безробіття, високий відсоток неповних сімей, домашнє насильство й надмірне вживання алкоголю[3]. У деяких селах самогубства стали майже нормою[3]. Високий рівень суїцидів відзначається серед бутанських біженців, більшість яких складають Непальці[5]. Для більшості бутанцев саме обговорення самогубства та способів його запобігання є соціальним табу[6].
Відповідно до бутанского законодавства, акт здійснення самогубства не є протизаконним, проте підбурювання до самогубства розцінюється як злочин[3]. Поліція надає консультаційні послуги тим, що намагалися покінчити з життям, і просить їх або їхні сім'ї дати письмове зобов'язання, що це більше не повториться[3].
Див. також
Примітки
