Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, додайте виноски з посиланнями на відповідні джерела до тексту статті.

Саксонсько-Кобурзький і Готський дім
Родоначальний дім:	Ернестинська лінія Веттінів
Титули:	герцоги Саксен-Кобург-Гота (1826—1918) королі Бельгії (з 1830) царі Болгарії (1887—1946)
Засновник:	Ернст I (герцог Саксен-Кобург-Готський)
Рік заснування:	1826
Молодші лінії:	Віндзорська династія Браганса-Кобург
Саксонсько-Кобурзький і Готський дім у Вікісховищі

Саксонсько-Кобурзький і Готський дім (нім. Haus Sachsen-Coburg und Gotha) — німецький шляхетний рід. Гілка Ернестинської лінії стародавньої саксонської династії Веттінів. Представники дому є правлячими династіями у Бельгії та Великій Британії. Молодші гілки — Брагансько-Кобурзький дім у Португалії, Саксен-Кобурґ-Ґота-Кохарі в Болгарії, Віндзорський дім у Великій Британії.

• Саксонсько-Кобурзька династія
• Саксонсько-Кобурзький і Готський дім (нім. Haus Sachsen-Coburg und Gotha, англ. House of Saxe-Coburg and Gotha)
• Саксен-Кобург-Заальфельдська — до 1826 року 
• Саксен-Кобург-Готська династія
• Заксен-Кобург-Готська династія

У листопаді 1826 року володарні німецькі князі дійшли компромісу: Ернст Саксен-Кобург-Заальфельдський поступився Заальфельдом гілці Саксен-Мейнінген і отримав Готу. У подальшому він став Ернстом I, герцогом Саксен-Кобург-Готським.

На британський трон Саксен-Кобург-Готська династія вступила після смерті королеви Вікторії 1901 року, коли королем став її син від Альберта Саксен-Кобург-Готського Едуард VII. Наприкінці Першої світової війни син і наступник Едуарда Георг V позбавився німецького найменування, перейменувавши династію з Саксен-Кобург-Готської на Віндзорську (1917). Нащадки колишньої королеви Єлизавети II та її чоловіка Філіпа, герцога Единбурзького фактично вже належить до данської династії Глюксбургів. Їхнє прізвище за документами — Маунтбеттен-Віндзор, оскільки Філіп перед шлюбом прийняв англізоване прізвище Маунтбеттен, за матір'ю (належала до Баттенбергів — морганатичної гілки Гессенського дому). Однак офіційне йменування чинної династії й після Єлизавети II буде «Віндзорська».

У Бельгії династія править із самого початку бельгійської державності — з 1831 року, коли на трон зійшов брат Ернста I Леопольд, нащадки якого займають бельгійський престол донині. Дочка Леопольда Шарлотта стала дружиною імператора Мексики Максиміліана I. Після Першої світової війни король Альберт I змінив німецьке найменування династії на de Belgique (у французькому написанні) — Van België (у нідерландському написанні).

Небіж Ернста Фердинанд одружився з португальською королевою Марією II. Їхні нащадки (Браганса-Саксен-Кобург-Готський дім) правили в Португалії до 1910 року, коли там було проголошено республіку.

Інший представник династії, також Фердинанд, став царем Болгарії, монархію в якій було повалено 1946 року. Глава королівського дому Болгарії, колишній цар Симеон II, 2001 року став прем'єр-міністром країни та залишався ним до 2005 року. Це був перший випадок, коли колишній монарх знову повернувся до влади шляхом демократичних виборів.

Представницею Саксен-Кобург-Готського дому була й Анна Федорівна, дружина царевича Костянтина Павловича. Королеві Вікторії вона доводилась рідною тіткою, а першому бельгійському королю Леопольдові — сестрою.

• Ернст I (1826–1844)
• Ернст II (1844–1893)
• Альфред (1893–1900)
• Карл-Едуард (1900–1918)

• Леопольд I (1831–1865)
• Леопольд II (1865–1909)
• Альберт I (1909–1934)
• Леопольд III (1934–1951; зречення)
• Бодуен I (1951–1993)
• Альберт II (1993 — донині)

• Фердинанд I (князь у 1887–1908, цар у 1908–1918; зречення)
• Борис III (1918–1943)
• Симеон II (1943–1946), прем'єр-міністр Болгарії 2001–2005, лідер партії Симеон II.

• Herzogtum Sachsen-Coburg-Gotha (нім.)
• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саксен-Кобург-Готська династія