PROFILPELAJAR.COM

Саксаганський рудник
Саксаганський рудник; рос. Саксаганский рудник;
Тип	рудоуправління
Галузь	гірнича промисловість
Засновано	1881
Засновник(и)	Поль Олександр Миколайович
Закриття (ліквідація)	1989
Штаб-квартира	Кривий Ріг
Продукція	залізна руда
Холдингова компанія	Кривбасруда і Дзержинськруда
Дочірні компанії	Шахта «Гігант-Глибока» і Саксагань

Рудоуправлі́ння ім. Ф. Е. Дзержи́нського (Саксага́нський рудни́к, Пролета́рський рудни́к) — колишнє підприємство гірничодобувної галузі з видобутку та переробки залізних руд на базі Криворізького залізорудного басейну, що розташовувалося в Кривому Розі.

Історія

Один з найстаріших рудників Кривого Рогу. Початок видобутку покладено в 1881 році з відкриттям Саксаганського рудника^[1] Олександра Поля. Видобуток вівся відкритим способом — кар'єрами, перша шахта рудника закладена в 1908 році^[2].

У 1926 році, по смерті Ф. Е. Дзержинського, на прохання працівників, рудоуправлінню присвоєно його ім'я^[3].

У радянські роки є у складі тресту «Дзержинськруда», після його реорганізації, у 1973, — у промисловому об'єднанні «Кривбасруда».

Від назви рудоуправління названа місцевість Дзержинка — місце проживання працівників рудника. У 1936 році новий район міста отримав назву — Дзержинського.

Характеристика

Рудоуправлінням розроблялося родовище багатих залізних руд, розташоване в центральній частині Криворізького залізорудного басейну. З 1978 року починають розроблятися і залізисті кварцити.

Багаті руди в основному гетит-гематит-мартитові (70 %) з вмістом Fe 46-69 % (балансові запаси на 1984 — 28,7 млн т). Залізисті кварцити в основному магнетитові, гематит-магнетитові і карбонат-магнетитові різновиди з середнім вмістом Fe 32,5 % (балансові запаси на 1984 в контурі шахтних полів — 516,500,000. т).

На базі рудника вироблялася агломераційна, доменна, мартенівська руда, залізорудний концентрат тощо.

Родовище рудника переважно розроблялося підземним способом — 91 %. Розкрите чотирма рудопідйомними, двома допоміжними і шістьма вентиляційними стволами на глибину 700—800 м. Розробка багатих руд велася по системі поверхового і підповерхового обвалення з відбійкою руди глибокими свердловинами; залізистих кварцитів — по поверхово-камерної системи із залишенням тимчасових целиків і відбійкою руди глибокими свердловинами.

Дрібні рудні тіла поблизу поверхні і частина раніше втрачених руд відпрацьовуються кар'єром (глибина 150 м). Розтин кар'єра — виїзна траншея з відвалами зовнішнього закладення. Система розробки — транспортна тупиковими заїздами. Відбійка руди проводилася буропідривним способом з навантаженням екскаваторами циклічної дії і транспортуванням автосамоскидами. Багата залізна руда дробилася і сортувалася по класах, магнетитові кварцити збагачувалися.

На 1986 рік річний видобуток сирої руди становив 5,5 млн т (в тому числі магнетитових кварцитів — 2 млн т).

Структура

До складу рудоуправління входило чотири рудопідйомні, дві допоміжні, шість вентиляційних шахт, кар'єр «Північний», збагачувальна фабрика, ремонтно-механічний та інші цехи. шахти: «Гігант», «Саксагань», «Побєда» («Комунар»), «Центральна», «Вентиляційна № 4» («В-4»).

Керуючі

Желтецький Євдоким Микитович (1932—1933)
Гук Петро Єлисейович (1944)
Москальков Євген Федорович (1944—1945)
Жмайло Андрій Павлович (1945)
Кадирбаєв Рашид Абдулович (195.—195.)
Олейников Віктор Степанович (1955)
Свинаренко Дмитро Михайлович (1957—1962)
Саворський Петро Костянтинович (1969—1983)
Семенко Михайло Іванович (1983—1990)

Примітки

↑ Новик Л. И. Кривой Рог: Путеводитель-справочник / Л. И. Новик, Д. И. Кан. — Днепропетровск: «Промінь», 1986. — 191 с., цв. ил.
↑ Історія рудника "Саксаганський" - kryvyi-rih.name (укр.). 16 вересня 2022. Процитовано 16 вересня 2022.
↑ Горная энциклопедия, том 4, стр. 421

Джерела

Горная энциклопедия: В 5 т./ Гл. ред. Е. А. Козловский. — М.: Сов. энцикл., 1984—1991. Т. 4: Ортин-Социосфера. — 1989. — 623 с.: ил., цв. ил. — (в пер.).
Новик Л. И. Кривой Рог: Путеводитель-справочник / Л. И. Новик, Д. И. Кан. — Днепропетровск: «Промінь», 1986. — 191 с., цв. ил.
Куприн, О. Продолжение легенды [Текст] / О. Куприн, А. Узлян // Огонёк. — 1964 (7 июня). — № 24 (1929). — С. 7-9.
Криворожский коллекционер. Выпуск 4. Лин В. Н., Петренко В. В. / Кривой Рог: «Октан-принт», 2014. — 21 с.
Кривий Ріг: Фотоальбом. — Киев: «Мистецтво», 1976. — 146 с., цв. ил. (рудоуправление им. Ф. Э. Дзержинского на главной странице обложки).