Саймон Крістофер Лессінг (12 лютого 1971, Кейптаун, ПАР) — британський тріатлоніст. П'ятиразовий чемпіон світу на олімпійській і довгій дистанціях, триразовий чемпіон Європи і учасник Олімпійських ігор[1]. У 2000-х також виступав на змаганнях серед «залізних людей» («Ironman» і «Ironman 70.3»). Кавалер ордена Британської імперії.
Біографічні відомості
Народився в Кейптауні (Західна Капська провінція). Коли йому виповнилося 9 років, родина переїхала до портового Дурбана. Мама була тренером з плавання. Відомо, що вже в п'ятому класі займався плаванням, вітрильним спортом, дуатлоном і легкоатлетичним кросом. Неодноразово отримував запрошення перейти до команд з регбі і серфінгу, найпопулярніших видів спорту в Піденній Африці. З 14 років почав відвідувати тренування з тріатлону.
На той час країна перебувала в міжнародній ізоляції через політику апартеїду і вдома не було можливості стати професіональним спортсменом світового рівня. Після закінчення школи і перемоги в національному чемпіонаті Саймон Лессінг поїхав до Великої Британії, на батьківщину своєї мами.
У дев'ятнадцять років дебютував на чемпіонатах світу і Європи, в обох турнірах увійшов до десятки найсильніших. Наступного року став найкращим на континенті, а через два роки — на планеті. 1993 року титул чемпіона світу здобув британець Спенсер Сміт, його найпринциповіший суперник. У другій половині 90-х п'ять років поспіль став призером світових першостей, у тому числі тричі з найкращим результатом. Через дуже різні умови тріатлоних змаганнях федерація не фіксує найкращі результати, але до Книги рекордів Гіннеса записано, що Саймон Лессінг пройшов дистанцію на чемпіонаті 1996 року в Клівленді з результатом 1:39:50 і показав найкращий час у всіх відомих на той час турнірах з тріатлону[2]. 1999 року мав всі шанси здобути п'ятий титул, але на фініші поступився Дмитру Гаагу лише в шість секунд.
2000 року взяв участь у першому турнірі з тріатлону на Олімпійських іграх. Завершив трасу в Сіднеї на 9 позиції. Також вигравав світову першість на довгій дистанції, Ігри доброї волі і один з найвідоміших турнірів у США «Втеча з Алькатраса»[de] (1995, 2003, 2004). Неодноразово перемагав на етапах Кубка світу і Панамериканського кубка.
Також виступав на змаганнях «Залізних людей». 2004 року встановив рекорд траси в Лейк-Плесіді — 8:23:12. Двічі виступав на світових першостях на Гаваях, але жодного разу не фінішував. 2006 року здобув срібло на першому чемпіонаті світу «Ironman 70.3» у Клірвотері. Кар'єру професіонального спортсмена завершив 2008 року[3]. Мешкає в Боулдері (штат Колорадо), працює тренером[4]. 2014 року обраний до Зали слави Міжнародної федерації тріатлону[5].
Досягнення
У змаганнях, що організовує Міжнародна федерація тріатлону.
Статистика
Статистика виступів у міжнародних турнірах:
| Рік
|
Назва турніру
|
Місто
|
Місце
|
Примітки
|
| 1990
|
Чемпіонат світу
|
 Орландо
|
7
|
|
| 1991
|
Чемпіонат світу
|
 Голд-Кост
|
6
|
|
| 1992
|
Чемпіонат світу
|
Гантсвілл
|
1
|
|
| 1993
|
Чемпіонат світу
|
 Манчестер
|
2
|
|
| 1994
|
Ігри доброї волі
|
 Санкт-Петербург
|
1
|
|
| 1995
|
Чемпіонат світу (довга дистанція)
|
 Ніцца
|
1
|
|
|
|
Чемпіонат світу
|
 Канкун
|
1
|
|
| 1996
|
Чемпіонат світу
|
Клівленд
|
1
|
|
|
|
Кубок світу
|
загальний залік
|
7
|
|
| 1997
|
Чемпіонат світу
|
Перт
|
3
|
|
| 1998
|
Чемпіонат світу
|
 Лозанна
|
1
|
|
|
|
Ігри доброї волі
|
Нью-Йорк
|
1
|
|
|
|
Кубок світу
|
загальний залік
|
8
|
|
| 1999
|
Чемпіонат світу
|
 Монреаль
|
2
|
|
|
|
Кубок світу
|
загальний залік
|
3
|
|
| 2000
|
Олімпійські ігри
|
Сідней
|
9
|
|
| 2002
|
Ігри Співдружності
|
Манчестер
|
4
|
|
Примітки
Джерела
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
