Сагайдак Мирон Іванович

Мирон Сагайдак
Мирон Іванович Сагайдак
Народився20 вересня 1944(1944-09-20)
Заруддя, Зборівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Помер19 червня 2023(2023-06-19) (78 років)
Великий Глибочок, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
ПохованняВеликий Глибочок
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьгромадський діяч, діяч культури, краєзнавець, кінорежисер, кінооператор, журналіст, художник
Alma materТернопільський педагогічний інститут

Мирон Іванович Сагайдак (20 вересня 1944, с. Заруддя, Тернопільська область — 19 червня 2023, с. Великий Глибочок, Тернопільська область) — український громадсько-культурний діяч, краєзнавець, кінорежисер, кінооператор, методист-педагог кіноаматорів і фотолюбителів, телефоторепортер, художник-аматор. Голова Тернопільського районного об'єднання (1997—2004) та Великоглибочецького осередку товариства «Просвіта». Лавреат міжнародних і всеукраїнських фестивалів.

Життєпис

Мирон Сагайдак народився 20 вересня 1944 року в селі Зарудді, нині Зборівської громади Тернопільського району Тернопільської области України.

Закінчив Тернопільський педагогічний інститут, навчався на кіностудіях імені Олександра Довженка (м. Київ) і «Мосфільм» (нині РФ).

Від 1966 — методист у Тернопільському обласному клубі кіноаматорів; працював у Тернопільській державній обласній телерадіокомпанії; очолював Тернопільську народну кіностудію ім. Т. Шевченка (від 1990); керівник фотовідео гуртків у Великоглибочанському Будинку школярів.

Співзасновник (літописець) Тернопільського крайового коша Українського козацтва (1995).

Від 1996 — будівничий і директор Стецьків Ярослава і Слави історико-меморіального музею у с. Великий Глибочок Тернопільського району.

Помер 19 червня 2023 року в селі Великому Глибочку, де й похований 24 червня того ж року.

Доробок

Зняв:

  • документальні фільми «На щастя, на радість» (1986), «У В'єтнамі» (1987), «Батьківська земля» (1989), «З Майданом у серці» (2005), цикл фольклорно-етнографічних звичаїв; * телефільми «Степан Будний», «Перезахоронення Патріарха Й. Сліпого», «Моє село Заруддя»;
  • фільм-цикл «Козацькому роду нема переводу» (1990—1994);
  • низку фоторепортажів для періодики.

Автор книг «Зарваниця» (1993), Великий українець із Тернопілля. Ярослав Стецько (2010, співавтор)[1], живописних творів, у т. ч. ікон, 130 пейзажів.

Примітки

  1. Великий українець із Тернопілля. Ярослав Стецько: життєвий шлях Провідника ОУН / Б. Мельничук, М. Сагайдак, В. Уніят. — Тернопіль: Астон, 2010. — 175 c.

Джерела

Посилання

Зовнішні відеофайли
У музеї в селі Великий Глибочок поблизу Тернополя зберігають вишиту сорочку Ярослава Стецька на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2020. — 21 травня.