PROFILPELAJAR.COM

Савицький Ігор Віталійович
Савицький Ігор Віталійович
Народження	4 серпня 1915; Київ
Смерть	27 липня 1984 (68 років)
	Москва
Поховання	Нукус
Країна	Російська імперія; Українська Народна Республіка Рад робітничих, селянських, солдатських і козацьких депутатів; СРСР
Жанр	художник, реставратор, мистецтвознавець
Навчання	Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова
Діяльність	художник, археолог
Вчитель	Істомін Костянтин Миколайович
Звання	Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1964)
Нагороди	Орден ««За видатні заслуги» (Узбекистан)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савицький.

І́гор Віта́лійович Сави́цький (4 серпня 1915, Київ — 27 липня 1984) — радянський художник українського походження, реставратор, етнограф, мистецтвознавець, Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1964), народний художник Каракалпакстану, творець і перший директор Музею мистецтв у Нукусі.

Біографія

Ігор Віталійович народився в Києві в родині юриста. Одним з його дідів був відомий візантолог Тимофій Флорінський, який створив власну наукову школу.^[1]

З 1934 року Ігор Савицький вступив на графічне відділення Московського поліграфічного інституту. Продовжив навчання у Московському художньому училищі пам'яті 1905 року. З 1938 по 1941 роки він здобував освіту в Інституті підвищення кваліфікації художників у майстерні професора Левка Крамаренка. 1941 року вступив до Московського державного художнього інституту ім. Сурикова. Під час війни перебував у Самарі^[2].

Отримавши запрошення від відомого етнографа Тетяни Жданко у 1950 році приїхав у Каракалпакстан і приєднався до Хорезмської археологічної та етнографічної експедиції Академії наук СРСР. У 1956 році отримав посадку наукового співробітника Каракалпацькому науково-дослідному інституті економіки та культури. Потім працював в Інституті історії, мови та літератури Каракалпацької філії АН Узбецької РСР, а згодом у Каракалпацькому історико-краєзнавчому музеї.

27 липня 1984 року Ігор помер. Похований у Нукусі на російському цвинтарі.

У 2002 році Указом Президента Республіки Узбекистан Іслама Карімова, Ігор Савицький був посмертно нагороджений орденом «За видатні заслуги»^[3].

Державний музей мистецтв імені І. В. Савицького

Музей відкрито 5 лютого 1966 року з ініціативи І. В. Савицького у місті Нукус.^[4] Перші автори, чиї твори були представлені у музеї були: А. Ісупов, Л. Крамаренко, М. Ульянов, Р. Фальк та інші ^[3]. Сучасна колекція музею містить понад 90 000 різноманітних експонатів.

У межах проєкту першої леді України Олени Зеленської відбувся запуск українськомовного аудіогіда у музеї, за підтримки Посольства України в Узбекистані. ^[5]

Примітки

↑ 4 августа -Музей українського живопису. museum.net.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
↑ Хан-Магомедова, Вікторія (16-30 червня). Феномен Савицького. Мистецтво, № 12. с. 3. {{cite news}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
↑ ^а ^б «Список Шиндлера» Ігоря Савицького. «Антидот» і «детокс» від «Дня». Процитовано 27 січня 2022.
↑ Бабаназарова Марініка (2011). Ігор Савицький: художник, збирач, засновник музею. Лондон: Silk Road Publishing House.
↑ З ініціативи Олени Зеленської україномовний аудіогід запрацював у Державному музеї мистецтв імені Ігоря Савицького в Узбекистані. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 27 січня 2022.