Сава Новий Калімноський (грец. Σάββας ο Νέος, 1862, Туреччина — 7 квітня 1947, Калімнос, Греція) — православний святий. Його пам'ять відзначають 7 квітня та в п'яту неділю Великого посту[1]. Вважався другом та духовним братом святого Нектарія Егінського[2]. Був офіційно канонізований Константинопольскою православною церквою (Вселенським патріархатом) 19 лютого 1992 року[3].
Вважається покровителем острова Калімнос, на якому прожив останні 20 років свого життя в якості священника та духовного отця жіночого монастиря Всіх Святих.
Біографія
Сава народився в 1862 р. у Гераклейці, у Східній Фракії, єдиною дитиною Константиноса та Смарагди, побожних людей, які були дуже бідними. Після хрещення йому дали ім'я Василіос[4].
Будучи молодим хлопчиком, він навернувся до монашого життя і таємно, не повідомивши батьків, пішов на Афон у віці дванадцяти років, де він приєднався до Скиту святої Анни. Разом із чернечими обов'язками він тут вивчив іконопис та візантійську музику.
Згодом він відправився в Єрусалим на паломництво до святих місць. Він прибув у 1887 році і вступив до монастиря Святого Георгія Хозєва і прожив там сімнадцять років відлюдником у пустельних та суворих скелях. Прослуживши деякий час послушником, його постригли в ченці та надали ім'я Сава[4].
У 1890 році він приєднався до братства абата Каллініка (з Малоазійської Алатсати), а в 1902 р. був висвячений на диякона. У 1903 році, через рік, він був висвячений у священство священиком архієпископом Никодемом з Діокесарії. Він провів майже 10 років у пустелі біля Йордану, де вів суворе життя і зайнявся молитвою та іконописом. Його житло складалося з двох келій, до яких він дістався, піднявшись по мотузковій драбині. Ця ізоляція була необхідна для успішного внутрішнього зосередження та ноетичної молитви, і Сава досягнув там великого духовного прогресу. Через заворушення, спричинені набігами арабів на Святу Землю, та за станом здоров'я, святий Сава був змушений піти. Він повернувся на батьківщину — Грецію, де шукав тихе місце для продовження монастирського життя. Спочатку його приваблював острів Патмос, де він деякий час жив у скиті Грава, а згодом у монастирі Святого Іоанна[4].
Примітки
.svg){kind=small}
