PROFILPELAJAR.COM

Сабіна Вюртемберзька
Сабіна Вюртемберзька
нім. Sabine von Württemberg
	Сабіна Вюртемберзька Портрет Сабіни пензля Каспара ван дер Борхта, 1577
1-а ландграфиня-консорт Гессен-Касселю
Початок правління:	1567
Кінець правління:	17 серпня 1581
Попередник:	не було
Наступник:	Агнеса Зольмс-Лаубахська
Дата народження:	2 липня 1549
Місце народження:	Мьомпельґард, графство Вюртемберг-Мьомпельґард
Країна:	Священна Римська імперія
Дата смерті:	17 серпня 1581 (32 роки)
Місце смерті:	Ротенбург, Гессен-Кассель, Священна Римська імперія
Поховання	Martinskirched
Чоловік:	Вільгельм IV
Діти:	Анна Марія, Ядвіґа, Агнеса, Софія, Моріц, Сабіна, Сидонія, Крістіан, Єлизавета, Крістіна, Юліана
Династія:	Вюртемберзький дім, Гессенський дім
Батько:	Крістоф Вюртемберзький
Мати:	Анна Марія Бранденбург-Ансбахська
	Сабіна Вюртемберзька у Вікісховищі

Сабіна Вюртемберзька (нім. Sabine von Württemberg, 2 липня 1549 — 17 серпня 1581) — принцеса Вюртемберзька з Вюртемберзького дому, донька герцога Вюртембергу Крістофа та принцеси Бранденбург-Ансбахської Анни Марії, дружина ландграфа Гессен-Касселю Вільгельма IV.

Біографія

Народилась 2 липня 1549 року у Мьомпельґарді. Була четвертою дитиною та третьою донькою в родині управителя графства Вюртемберг-Мьомпельґард Крістофа Вюртемберзького та його дружини Анни Марії Бранденбург-Ансбахської. Мала старшого брата Ебергарда та сестер Ядвіґу й Єлизавету. Згодом сімейство поповнилося вісьмома молодшими дітьми, з яких вижили Емілія, Елеонора, Людвіг, Доротея Марія, Анна та Софія.

У листопаді 1550 року її батько став правлячим герцогом Вюртембергу. Родина оселилася у Штутгартському палаці.

У 16 років Сабіна була видана заміж за 33-річного Вільгельма Гессенського, старшого сина правлячого ландграфа Гессену Філіпа I. Старша сестра дівчини, Ядвіґа, вже кілька років була дружиною молодшого брата Вільгельма. Вінчання відбулося 11 лютого 1566 у Марбурзі. Весілля святкувалося дуже пишно. Шлюб виявився щасливим. У подружжя народилося одинадцятеро дітей:

Анна Марія (1567—1626) — дружина графа Нассау-Вайльбурга та Нассау-Саарбрюкена Людвіга II, мала чотирнадцятеро дітей;
Ядвіґа (1569—1644) — дружина графа Шаумбургу та Гольштейн-Піннебергу Ернста, дітей не мала;
Агнеса (30 липня—5 вересня 1569) — близнючка Ядвіґи, прожила 1 місяць;
Софія (1571—1616) — одружена не була, дітей не мала;
Моріц (1572—1632) — ландграф Гессен-Касселю у 1592—1627 роках, був двічі одруженим, мав численних нащадків;
Сабіна (12 травня—29 листопада 1573) — прожила півроку;
Сидонія (1574—1575) — прожила 9 місяців;
Крістіан (1575—1578) — прожив 3 роки;
Єлизавета (1577—1578) — прожила півтора роки;
Крістіна (1578—1658) — дружина герцога Саксен-Айзенаху та Саксен-Кобургу Йоганна Ернста, дітей не мала;
Юліана (нар. та пом. 9 лютого 1581) — прожила кілька годин.

За рік після весілля свекор Сабіни помер. Гессен був розділений між його синами. Вільгельм став ландграфом створеної країни Гессен-Кассель. У 1570—1580 роках йому вдалося значно разширити свої території. Ландграфиня займалася благодійністю та відкрила у Касселі придворну аптеку, яка забезпечувала ліками не лише двір, а й усе населення міста.^[1] Вільгельм у своєму першому заповіті призначив Сабіну регентом при старшому синові, на випадок своєї передчасної смерті, однак ландграфиня померла раніше свого чоловіка.

Пішла з життя 17 серпня 1581 року у Ротенбурзі. Була похована у першій князівській крипті церкви Святого Мартіна у Касселі.^[2] Вільгельм більше не одружувався.

Генеалогія

Генріх Вюртемберзький

Єлизавета Цвайбрюкенська

Альбрехт IV

Кунігунда Австрійська

Фрідріх I

Софія Ягеллонка

Карл I

Анна Саганська

Ульріх Вюртемберзький

Сабіна Баварська

Георг Бранденбург-Ансбахський

Ядвіґа Мюнстенберзька

Крістоф Вюртемберзький

Анна Марія Бранденбург-Ансбахська

Сабіна

Примітки

↑ Walther Ribbeck: Wilhelm IV. (Landgraf von Hessen-Kassel). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 43, Duncker & Humblot, Leipzig 1898, стор. 32–39. [1] (нім.)
↑ Церква Святого Мартіна у Касселі [2] (англ.)

Література

Franz Brendle: Sabina. In: Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press (Hrsg.): Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4, стор. 113.
Anke Hufschmidt: Adlige Frauen im Weserraum zwischen 1570 und 1700: Status, Rollen, Lebenspraxis (= Geschichtliche Arbeiten zur westfälischen Landesforschung. Wirtschafts- und sozialgeschichtliche Gruppe. Band 15). Münster, Aschendorff 2001, ISBN 3-402-06798-6, стор. 202.
Pauline Puppel: Die Regentin. Vormundschaftliche Herrschaft in Hessen 1500–1700. Campus Verlag, Frankfurt 2004, ISBN 3-593-37480-3, стор. 310.
Gerhard Raff: Hie gut Wirtemberg allewege. Band 1: Das Haus Württemberg von Graf Ulrich dem Stifter bis Herzog Ludwig. 6. Auflage. Landhege, Schwaigern 2014, ISBN 978-3-943066-34-0, стор. 563–566.