Рух Опору (Німеччина)

Пам'ятна дошка та вінок для членів руху опору у Німеччині Бендлерблок, Берлін.

Багато осіб та груп у Німеччині, які виступали проти нацистського режиму, брали участь в опорі проти нього в період 1933—1945 рр. Деякі з них створювали плани відсторонення Адольфа Гітлера від влади та повалення його режиму[1].

Рух опору в Німеччині не вважають об'єднаним рухом опору, який діяв впродовж існування Третього Рейху, наприклад як більш організовані Польська підпільна держава, Руху Опору в Греції, Народно-визвольна армія Югославії, Рух Опору у Франції, Руху Опору в Нідерландах, Руху Опору в Норвегії та Руху Опору в Італії[2]. Опір в Німеччині складався з маленьких відокремлених груп, які не зуміли збурити політичну протидію[3]. Відбувалися окремі напади на нацистських посадовців, саботаж та передача Союзникам інформації щодо воєнних заводів. Однією зі стратегій було переконати очільників Вермахту влаштувати переворот проти режиму; змова 20 липня 1944 року мала на меті запустити такий переворот[2].

За оцінками, протягом Другої світової війни 800 000 німців було арештовано гестапо за діяльність опору. Також від 15 000 до 77 000 мешканців Німеччини страчено нацистами[4]. Членів опору зазвичай судили в показових процесах, особливих судах, військо-польових трибуналах, народних судах та цивільній судовій системі. Багато хто з членів опору мали урядові, військові чи цивільні посади, що давало змогу брати участь у підривній діяльності та змовах. Канадський історик Пітер Хофман враховує також «десятки тисяч» осіб у концентраційних таборах, які підозрювались або точно перебували в опозиції[5]. Німецький історик Ганс Моммзен пише, що рух опору в Німеччині був «рухом без людей», зазначаючи, що кількість людей, які брали участь у русі опору була дуже мала[6]. Рух опору в Німеччині включав польську меншину, які створювали групи опору, наприклад Олімп[7].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Gill, Anton (1995). An honourable defeat: a history of German resistance to Hitler, 1933-1945. An Owl book (вид. 1. Owl Book ed). New York: H. Holt. ISBN 978-0-8050-3515-5.
  2. ↑ а б Klemperer, Klemens von (1992). German Resistance Against Hitler: The Search for Allies Abroad 1938-1945. Oxford University Press. с. 4—5. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 10 травня 2017.
  3. ↑ Goldhagen, Daniel Jonah (2010). Hitler's willing executioners: ordinary Germans and the Holocaust. Vintage eBooks. ISBN 978-0-307-42623-9. OCLC 681527358.
  4. ↑ Benz, Wolfgang; Garmer, Lance W., ред. (1997). Encyclopedia of German resistance to the Nazi movement. New York: Contiuum Publ. ISBN 978-0-8264-0945-4.
  5. ↑ Peter Hoffmann "The History of the German Resistance, 1933–1945"p.xiii
  6. ↑ Mommsen, Hans «German Society and the Resistance Against Hitler» pages 255—273 from The Third Reich The Essential Readings edited by Christian Leitz, Blackwell: London, 1999 pages 259—262.
  7. ↑ Maciejewska, Beata (5 June 2007), Hołd dla polskich patriotów z Breslau, Gazeta Wroclaw, архів оригіналу за 25 листопада 2014, процитовано 14 July 2010