Походив із козацького роду. Батько його у складі загонів запорізького козацтва брав участь у подіях Північної війни в Україні і битві під Полтавою. Потрапив у полон до шведів і був звільнений з полону, як вказує І. Павловський «Петром В.»[6].
Був фундатором мурованої п'ятиверхої Воскресенської церкви у Полтаві у стилі українського бароко (1775, знищена 1936) та дерев'яної Михайлівської церкви в містечку Глобине (1770-ті)[7].
Його будинок, що містився на місці подвір'я сучасного краєзнавчого музею, був першою житловою кам'яницею у Полтаві. У будинку було п'ять житлових покоїв для хазяїв і один для челяді. У дворі — дві комори та стайня.
«Полтава», пише Зуєв, що він проїхав її в роках 1781-82, «се невелике місто з 1000-ею деревляних, низьких, але ж чисто зовні білених домиків, з котрих 2 чи 3 кам'яні. Найкращий домик кам'яний належить Руденку».[8]
Родина
Дружина Уляна Петрівна, син Лука, дочка Уляна. Старший брат Михайло та молодший — Іван.
↑Павловскій И. Ф. Полтавцы. Іерархи, государственные и общественные дѣятели и благотворители. Изданіе Полтавск. учен. архивн. комиссіи.— Полтава: Т-во Печатн. Дѣла (тип. бывш. Дохмана) Александровская улица, 1914.— С. 247—248.
↑Портрет роботи В. Л. Боровиковського датований 1778 роком. На ньому зображений чоловік віком близько 50-ти років.
↑І. Ф. Павловський у своїй книзі вказує, що до початку 19 ст. Павло Руденко був полковником, а затим «перейменувався у надвірні радники»: Павловскій И. Ф. Полтавцы. Іерархи, государственные и общественные дѣятели и благотворители. Изданіе Полтавск. учен. архивн. комиссіи.— Полтава: Т-во Печатн. Дѣла (тип. бывш. Дохмана) Александровская улица, 1914.— С. 247—248.
↑Павловскій И. Ф. Полтавцы. Іерархи, государственные и общественные дѣятели и благотворители. Изданіе Полтавской учен. архивн. комиссіи.— Полтава: Т-во Печатн. Дѣла (тип. бывш. Дохмана) Александровская улица, 1914.— С. 247—248.
Павловскій И. Ф. Полтавцы. Іерархи, государственные и общественные дѣятели и благотворители. Опытъ краткаго біографическаго словаря Полтавской губерніи съ половины XVIII в. съ 182 портретами. Изданіе Полтавской ученой архивной комиссіи.— Полтава: Т-во Печатн. Дѣла (тип. бывш. Дохмана) Александровская улица, 1914.— С. 247—248.
Бучневич В. Е. Записки о Полтавѣ и ея памятникахъ. Составил В. Е. Бучневич (Автор книгъ о Кременчугѣ, Ромнахъ и многихъ изследованій о Полтавской губерніи). Изданіе второе, исправленное и дополненное. Съ планомъ Полтавской битвы и достопримѣчательностями г. Полтавы. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1902.— 449 с.
Полтавщина. Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького.— Київ: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992.— С. 148.