PROFILPELAJAR.COM

Рональд Грем
Рональд Грем
Ronald (Ron) Lewis Graham
Народився	31 жовтня 1935 (89 років); Тафт (Каліфорнія)
Помер	6 липня 2020 (84 роки) ; Ла-Хоя, Сан-Дієґо, Каліфорнія, США
Країна	США
Діяльність	математик, жонглер, інформатик, дослідник, викладач університету
Alma mater	Університет Каліфорнії (Берклі)
Галузь	комбінаторика, теорія графів і математика
Заклад	Каліфорнійський університет у Сан-Дієго
Науковий керівник	Дерик Генрі Лемерd
Аспіранти, докторанти	Glenn Howland Hurlbertd; Bharti P. Temkind; Joshua N. Cooperd; David Jacob Wildstromd; Jia Maod; Nan Zangd; Eric Tresslerd; Andy Parrishd; Jay Cummingsd
Членство	Американське математичне товариство; Національна академія наук США; Американська академія мистецтв і наук; Угорська академія наук; Association for Computing Machinery; AAAS; Товариство з промислової та прикладної математики; Американське математичне товариство
Відомий завдяки:	Алгоритм Грехема
У шлюбі з	Fan Chungd
Нагороди	Euler Medald (1993) Euler Book Prized (2013) Гіббсівська лекція (2001) Дійсний член ACMd (1999) член Товариства промислової та прикладної математикиd (2009) член Американського математичного товаристваd (2013) Steele Prize for Lifetime Achievementd (2003) George Pólya Prized Paul R. Halmos - Lester R. Ford Awardsd
	Рональд Грем у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грем.

Рональд (Рон) Льюїс Грем (англ. Ronald Lewis Graham, народився 31 жовтня 1935 — 6 липня 2020) — американський математик, визнаний Американським математичним товариством, як «один з головних архітекторів швидкого розвитку в усьому світі дискретної математики в останні роки»^[11]. Він проробив важливу роботу в теорії розкладів, обчислювальної геометрії, теорії Рамсея, і квазівипадковості^[12].

Зараз він головний науковий співробітник Каліфорнійського інституту телекомунікацій та інформаційних технологій (також відомий як Cal-(IT)²) і Ірвін і Джоан Джейкобс, професор в галузі комп'ютерних наук та інженерії в Університеті Каліфорнії, Сан-Дієго (UCSD).

Біографія

Грем народився у Тафті, Каліфорнія. У 1962 році він здобув ступінь доктора філософії в математиці з Університету Каліфорнії, Берклі.

В його праці 1977 року розглядається проблема в теорії Рамсея і дала «велику кількість» варіантів для її вирішення. Відтоді це число стало відоме як найбільш використовуване для математичного доказу (було занесене у Книгу рекордів Гіннесса), і в наш час відоме як число Грема, хоча з того часу був перевершений ще більшим числом, наприклад, TREE (Kruskal's tree theorem).

Грем популяризував поняття числа Ердеша, названого на честь дуже працьовитого угорського математика Пола Ердеша (1913–1996). Число Ердеша — мінімальна кількість спільно написаних публікацій.

Число Ердеша Грема −1. Він був співавтором майже 30 документів з Ердешом, а також був його хорошим другом. Ердеш часто залишався з Гремом і дозволяв йому розпоряджатися своїми математичними роботами й навіть своїми коштами. Грем та Ердеша відвідали молодого математика Джона Фолькмана, коли він був госпіталізований з раком мозку.

Між 1993 і 1994 Грем був президентом Американського математичного товариства. Грем був також показаний у «Ripley's Believe It or Not» (культурний проєкт) як «один з провідних математиків у світі», а також як «висококваліфікований жонглер», колишній президент Міжнародної асоціації жонглерів.

Він опублікував близько 320 статей і п'ять книг, в тому числі «Concrete Mathematics» з Дональдом Кнутом і Ореном Паташніком^[13]

Він одружений з Fan Chung Грем (відома, як Fan Chung), яка є професором Akamai з Інтернет-математики в Університеті Каліфорнії, Сан-Дієго. Він має чотирьох дітей: дочки Че, Лаура і Крісті, і син Марк від попереднього шлюбу.

Нагороди та почесні звання

У 2003 році Грем виграв щорічну «Steele Prize» Американського математичного товариства за видатні досягнення. Премія була присуджена 16 січня того ж року, на спільних нарадах математики в Балтіморі, штат Меріленд. У 1999 році він став членом Наукової асоціації з обчислювальної техніки. Грем отримав безліч інших призів протягом багатьох років; він був одним із лауреатів престижної Pólya Prize у перший рік вручення, і серед перших, хто виграв медаль Ейлера. Математична асоціація Америки також присудила йому премію та Лестеру Р. Форду «… вручену в 1964 році, щоб визнати авторів статей із досконалою ясністю матеріалів, опублікованих у „The American Mathematical Monthly“…», приз Карла Аллендорфера, який був вручений у 1976 році з тих же причин, однак, для іншого журналу, «Mathematics Magazine».

У 2012 році він став членом Американського математичного товариства.

Роботи

with Paul Erdős: Old and new results in combinatorial number theory. L'Enseignement Mathématique, 1980
with Fan Chung: Erdős on Graphs. His legacy of unsolved problems. A. K. Peters, 1998
with Jaroslav Nesetril (ed.): The mathematics of Paul Erdős. 2 vols. Springer, 1997
Rudiments of Ramsey Theory. American Mathematical Society, 1981
with Donald E. Knuth & Oren Patashnik: Concrete Mathematics: a foundation for computer science. Addison-Wesley, 1989; 1994
with Joel H. Spencer & Bruce L. Rothschild: Ramsey Theory. Wiley, 1980;^[14] 1990
with Martin Grötschel & László Lovász (ed.): Handbook of Combinatorics. MIT Press, 1995
with Persi Diaconis: Magical Mathematics: the mathematical ideas that animate great magic tricks. Princeton University Press, 2011 (won the Euler Book Prize)