PROFILPELAJAR.COM

Романенко Аліна Михайлівна
Романенко Аліна Михайлівна
Народилася	25 липня 1938 (86 років); Київ
Країна	СРСР → Україна
Діяльність	лікарка, лікарка-урологиня, викладачка університету
Alma mater	Київський медичний інститут (1961)
Заклад	Інститут урології НАМН Україниd
Посада	завідувачка відділу патологічної анатомії
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медичних наук (1976)
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Орден княгині Ольги ІІІ ступеня

|матір=

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Романенко.

Алі́на Миха́йлівна Романе́нко (25 липня 1938, Київ) — українська науковиця-уролог, патолог. Доктор медичних наук (1976), професор (1979), академік НАМН (2000) і член-кореспондент НАН України (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1990), лауреат Державних премій УРСР (1986) та України в галузі науки і техніки (2007), нагороджена орденом «За заслуги» III (1999) й II ступеня (2013). Віце-президент Асоціації патологів України (з 1993), президент Українського відділення Міжнародної академії патології (1995).

З життєпису

Народилася 1938 року в Києві; 1961-го закінчила Київський медичний інститут.

Протягом 1967—1973 років та з 1978-го працює в Інституті урології НАМН України (від 1978 року — завідувач відділу).

Президент Українського відділення Міжнародної академії патології, член європейського суспільства патологів.

Наукові напрями:

дослідження, діагностика та лікування передраку й ранніх форм раку сечостатевих органів
проблеми чоловічого безпліддя
вивчення молекулярно-генетичних змін сечостатевих органів у людей внаслідок аварії на ЧАЕС.

Як педагог підготувала 11 докторів та 26 кандидатів наук.

Є засновницею наукової школи по онкопатології в області урології.

Член Європейського товариства патологів. Співпрацює із вченими з університетів Осаки, Мальме, Валенсії. Спільно з японськими, шведськими та іспанськими колегами проведені дослідження з проблем гістогенезу та молекулярних особливостей канцерогенезу в сечовому міхурі, нирці, передміхуровій залозі, індукованому хронічною довготривалою дією малих доз йонізуючого випромінювання у осіб, які проживають в забруднених радіонуклідами регіонах України.

Першою організувала та впровадила в Україні методи сучасної діагностики нефрологічних захворювань та чоловічого безпліддя на основі пункційної біопсії, здійснила вивчення особливості морфогенезу гострого гломерулонефриту (залежно від клінічного перебігу захворювання), з'ясувала шляхи його хронізації і морфологічні ознаки терапевтичного патоморфозу.

Досягла успіхів в розробці проблем трансплантації трупної донорської нирки (щодо її морфологічного підґрунтя) та вивченні патогенезу реакції відторгнення алотрансплантата нирки.

З 2000-х років проводить унікальні молекулярно-генетичні дослідження ролі хронічної дії малих доз іонізуючого опромінення в канцерогенезі сечового міхура, передміхурової залози та нирки людини — з метою розробки теоретичних основ для профілактики, моніторингу за клінікою, та задля розвитку сучасної таргетної терапії.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2007) — за визначення механізмів радіоіндукованих онкогематологічних та онкологічних ефектів Чорнобильської катастрофи, розробку і впровадження новітніх технологій медичного захисту постраждалих, співавтори Базика Дмитро Анатолійович, Бебешко Володимир Григорович, Богданова Тетяна Іванівна, Бруслова Катерина Михайлівна, Епштейн Овсій Володимирович, Омельянець Микола Іванович, Тронько Микола Дмитрович.

Родина

Дідусь — інженер-технолог, авіатор Ернест Гарф (1880—1919).
Батько — науковець-механік, конструктор, доктор технічних наук Михайло Гарф (1911—2001).
Мати — кардіолог Ірина Лісовецька^[1].

Науковий доробок

Є автором понад 300 наукових робіт, з них числі 10 монографій, в тому числі

«Нові морфологічні методи в онкології»
«Клінічна морфологія в урології та нефрології» (1990)
«Гермінативні пухлини яєчка» (1991)
«Передрак та ранні форми раку сечового міхура» (1994)
«Some aspects of morphogenesis of the transitional-cell tumors of human urinary bladder in Ukraine after the Chernobyl Accident» (1997)
«Prostatic Intraepithelial Neoplasia and Apoptosis in Benign Prostatic Hyperplasia Before and After the Chernobyl Accident in Ukraine» (1999)
«Urinary Bladder lesions after the Chernobyl Accident: immunohistochemical assessment of p53, PCNA, Cyclin D1 and p21» (1999)
«Bladder urothelium specific gene p53 mutations in residents of 137Cs contaminated areas of Ukraine» (1999)
«Increased Oxidative Stress with Gene Alteration in Urinary Bladder Urothelium after the Chernobyl Accident» (2000)
«Pathology and proliferative activity of renal-cell carcinomas and renal oncocytomas in patients with different radiation exposure after the Chernobyl accident in Ukraine» (2001)
«Health effects of the Chernobyl accident a quarter of century aftermath» (2011)

Серед патентів — «Спосіб прогностичної діагностики чоловічої неплідності різної етіології», 2013, співавтори Базалицька Світлана Василівна, Горпинченко Ігор Іванович, Нікітін Олег Дмитрович, Персидський Юрій Всеволодович.