Розп'яття святого Петра (Караваджо)

Розп'яття святого Петра
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Творець:Мікеланджело да Караваджо[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Замовник:Тіберіо Черазіd Редагувати інформацію у Вікіданих
Час створення:1600 Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота:230 см
Ширина:175 см
Матеріал:олійна фарба[2] Редагувати інформацію у Вікіданих і полотно Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанр:сакральне мистецтво Редагувати інформацію у Вікіданих
Зберігається:Cerasi Chapeld[1]
Музей:Санта-Марія-дель-Пополо Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Розп'яття святого Петра у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Розп'яття святого Петра» — картина Караваджо, написана 1601 року для капели Черазі церкви Санта-Марія-дель-Пополо в Римі разом з «Наверненням Савла дорогою в Дамаск» (1601). Зображує мучеництво святого Петра, який добровільно вибрав розп'яття вниз головою, оскільки вважав себе негідним прийняти ту саму смерть, що й Ісус Христос. Троє катів, облич яких не видно, намагаються перевернути хрест з літнім, але міцним апостолом, наче тяжкість злочину вже лежить на них.

Обидві роботи Караваджо разом з вівтарною картиною Аннібале Карраччі «Піднесення Діви Марії» замовив для каплиці 1600 року монсеньйор Тіберіо Черазі[en], який невдовзі помер[3][4]. Початкові версії обох картин були відхилені[3] й опинилися в приватній колекції кардинала Джакомо Саннессіо[en], який, на думку деяких мистецтвознавців, міг скористатися раптовою смертю Черазі, щоб заволодіти картинами найвідомішого римського художника. Першу версію «Розп'яття святого Петра» вважають утраченою[4], хоча були спроби ідентифікувати її як «Мучеництво святого Петра» із зібрання Державного Ермітажу, яке нині приписують одному з послідовників Караваджо Леонелло Спаді[ru]. Другі версії картин, з більш нетрадиційною композицією, розпорядники майна Черазі прийняті без зауважень 1601 року.

Картини Караваджо в Санта-Марія-дель-Пополо символізували відданість Риму і самого Черазі святим апостолам Петру і Павлу, зображуючи великі контрреформаційні теми навернення та мучеництва для протидії наростанню загроз відступництва і протестантизму. Можливо, на вибір теми картин вплинули фрески Мікеланджело з капели Паоліна Апостольського палацу у Ватикані, хоча сцена розп'яття, зображена Караваджо, відрізняється значно більшою суворістю та реалізмом.

Картину показано у фіналі серіалу Ріплі, де вона відображає переживання головного героя.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Hibbard H. Caravaggio — Оксфорд, Боулдер: Westview Press, 1985. — С. 132–137. — ISBN 978-0-06-430128-2
  2. ↑ Hibbard H. Caravaggio — Оксфорд, Боулдер: Westview Press, 1985. — С. 128. — ISBN 978-0-06-430128-2
  3. ↑ а б Ebert-Schifferer, 2009, с. 132.
  4. ↑ а б Salvy, 2008, с. 141.

Література

  • Sybille Ebert-Schifferer (trad. de l'allemand par Virginie de Bermond et Jean-Léon Muller), Caravage, Paris, éditions Hazan, 2009 (ISBN 978-2-7541-0399-2).
  • Gérard-Julien Salvy, Le Caravage, Gallimard, coll. «Folio biographies», 2008 (ISBN 978-2-07-034131-3).