Це шерстисто-волосиста, багаторічна рослина 80–250 см заввишки з довгими китицями великих п'ятичленних квіток різного забарвлення — від білих та рожевих до червоних, темно-фіолетових і чорних. Листки п'яти-семи-лопатеві, округлі або серцеподібні, по краю тупо-зубчасті. Підчаша шестироздільна, набагато коротша за чашечку. Пелюстки майже округлі, на верхівці з виїмкою. Плід розпадається на окремі плодики, які кільцем розташовуються навколо карпофору. Плодики по краю з крилатою облямівкою.
Поширення
Точне походження рослини невідоме, згідно з Plants of the World Online це Туреччина, однак справді дикорослі популяції виду невідомі. Вирощується й натуралізована у Північній Америці, деяких територіях Південної Америки, в Північній Африці, Європі, Центральній і Південній Азії, Новій Зеландії.
За даними авторів Флори Китаю (http://www.iplant.cn/foc/pdf/Alcea.pdf), цей вид рослин походить із південно-західних провінцій Китаю, а в Європі з'явився лише в 15 сторіччі. Разом з тим, в Китаї відомі тільки культивовані рослини, а популяції у дикій природі не відомі.
Є припущення, що Alcea rosea має гібридогенне походження між Alcea pallida та Alcea setosa (Blamey & Grey-Wilson 1989)[3].
Значення
Рожу городню культивують як популярну декоративну рослину по всій території України. З пелюсток добувають фарбу, яку використовують для підфарбовування ліків, вин, кондитерських виробів. Рослина лікарська.
.jpg){kind=small}