Роберт Едвін Герцштейн

Роберт Едвін Герцштейн
Народився26 вересня 1940(1940-09-26)[1][2]
Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер24 січня 2015(2015-01-24)[1][2] (74 роки)
Колумбія[1]
·мієломна хвороба[1]
Країна США
Діяльністьісторик, викладач університету
Alma materНью-Йоркський університет (1961)[1]
Нью-Йоркський університет (1963)[1]
Нью-Йоркський університет (1964)[1]
ЗакладУніверситет Карнегі-Меллон[1]
Массачусетський технологічний інститут[1]
Університет Південної Кароліни[1]
Науковий ступіньдоктор філософії

Роберт Едвін Герцштейн (англ. Robert Edwin Herzstein; 26 вересня 1940(19400926), Мангеттен, Нью-Йорк, США — 24 січня 2015, Колумбія, Південна Кароліна, США) — американський історик, професор історії в Університеті Південної Кароліни. Спеціалізувався на історії нацизму та Голокосту[3].

Здобув особливу популярність завдяки своєму історичному дослідженню, знаному як «Справа Курта Вальдгайма», в якому розкрив нацистське минуле колишнього Генерального секретаря ООН.

Біографія

Народився 26 вересня 1940 року в Нью-Йорку в сім'ї Джин Л. і Гарольда Л. Герцштейнів[4]. Його батько був юристом, а мати — домогосподаркою. Навчався в школі Макберні[3], а потім у Нью-Йоркському університеті, де здобув ступеня бакалавра, магістра та доктора[5].

Викладав у Массачусетському технологічному інституті та Університеті Карнегі -Меллона, з 1972 року — у Південно-Каролінському університеті, де працював до виходу на пенсію у 2008 році[5].

Помер 24 січня 2015 від мієломної хвороби[5].

Був одружений з Дафне Ньюман Стассін з червня 1964 року, 1975 року пара розлучилася[6]. На момент смерті мав партнерку Фей Флаверс[3][5].

Наукова робота

Опублікував низку книг з історії нацизму та Голокосту, зокрема «Війна, яку виграв Гітлер: Геббельс та кампанія у нацистських ЗМІ» (1978); «Адольф Гітлер і німецька травма, 1913—1945» (1984); і «Рузвельт і Гітлер: прелюдія до війни» (1989). Автор книги «Нацисти», частини 39-томної серії Time-Life про Другу світову війну, опублікованій наприкінці 1970-х років[5]. Крім цього написав дві біографії Генрі Люса, власника журналу «Тайм»[3] — «Генрі Р. Люс: політичний портрет людини, що створила американське століття» (1994) і «Генрі Р. Люс, „Тайм“ й американський хрестовий похід в Азію» (2005)[5].

Після офіційного виходу на пенсію у 2008 році продовжував викладання та наукові дослідження. На момент смерті працював над книгою про антикомуністичну діяльність Альфреда Кольберга[en][5].

Став особливо популярним завдяки історичному дослідженню, знаному як «Справа Курта Вальдгайма», в якому розкрив нацистське минуле колишнього Генерального секретаря ООН. Написана на основі інтерв'ю з Вальдгаймом і низки архівних документів. Біографічна книга «Вальдгайм: зниклі роки», видана 1988 року, стала приводом для публічного обговорення співучасті Австрії у злочинах нацистського режиму[5]. За словами Герцштейна, той факт, що «Вальдгайм відігравав значну роль у військових підрозділах, які, безсумнівно, вчинили воєнні злочини, робить його принаймні моральним співучасником цих злочинів», хоча він особисто не брав участі, не віддавав наказів і не підбурював до вчинення воєнних злочинів. При цьому знайдені Герцштейном в архівах документи доводили, що Вальдгайм під час служби в окупованій Греції був «пособником актів депортації» й інших воєнних злочинів. На думку Герцштейна, «важко повірити, що цей амбітний молодий штабний офіцер, успіх якого багато в чому ґрунтувався на його здатності бути в курсі того, що відбувається, міг не помітити, що велика частина єврейської громади Салонік - майже третина населення міста — була відправлена в Аушвіц»[3]. Хоча Вальдгайм заявив про своє незнання щодо звірств, скоєних його колегами, автор засвідчив, що Вальдгайм збирав, аналізував і повідомляв подробиці про різні німецькі військові частини, які брали участь у різанині, масових депортаціях, допитах з тортурами й інших воєнних злочинах, зокрема винищення євреїв Греції та Балкан[7].

Герцштейн активно виступав на підтримку «Закону про свободу інформації» та вимагав відкриття архівів періоду Холодної війни[3]. 14 липня 1998 року на засіданні Підкомітету з державного управління, інформації та технологій Палати представників США стверджував, що «принаймні двадцять вісім років особи, які працюють принаймні у двох агентствах, захищали Вальдгайма і поширювали неправдиву інформацію про нього» завдяки тому, що документи цього періоду були засекречені[8].

Герцштейну хибно приписувалася неіснуюча цитата Гітлера про початок «Третьої світової війни», нібито опублікована у книзі «Нацисти», у якій Гітлер називав чорношкірих американців «істинними євреями» і стверджував, що його смерть спровокує новий світовий конфлікт. Такої цитати в книзі Герцштейна немає, хоча вона була опублікована в Інтернеті понад 10 тисяч разів[9].

Бібліографія

  • The Holy Roman Empire в Північній Агесі; universal state or German catastrophe? (1966)
  • Adolf Hitler and the Third Reich, 1933—1945 (New perspectives in history) (1971)
  • Adolf Hitler and the German Trauma, 1913—1945: An Interpretation of the Nazi Phenomenon (1974)
  • Western civilization (1975)
  • War that Hitler won (1978)
  • The Nazis (1979)
  • When Nazi dreams come true: The Third Reich's international struggle over the future of Europe after a German victory: a look at the Nazi mentality, 1939-45 (1982)
  • Waldheim: The Missing Years (1988)
  • Roosevelt and Hitler: Prelude to War (1989)
  • Henry R. Luce: A Political Portrait of the Man Who Created the American Century (1994)
  • Henry R. Luce, Time, and the American Crusade in Asia (2005)

Книги Герцштейна перекладалися іншими мовами. Зокрема, 1988 року іспанською вийшла книга «Темне минуле Курта Вальдгайма»[10], 1996 року російською — книга «Війна, яку виграв Гітлер»[11], а 1999 року польською — «Націонал -соціалісти»[12].

Література

Примітки

  1. а б в г д е ж и к л Contemporary AuthorsGale. — ISSN 0275-7176; 0010-7468
  2. а б Babelio — 2007.
  3. а б в г д е Roberts, 2015.
  4. Robert Herzstein Obituary (1940 - 2015) (англ.). Legacy Remembers. 24 січня 2015. Процитовано 30 вересня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. а б в г д е ж и Holocaust and Genocide Studies, 2015.
  6. Robert Herzstein(1940-2015) на сайті IMDb (англ.)
  7. Jonathan Kirsch (8 травня 1988). Not a War Criminal, Only a ‘Facilitator’ : WALDHEIM: The Missing Years (англ.). Los Angeles Times. Процитовано 10 жовтня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. Statement of Robert E. Herzstein on the Nazi War Crimes Disclosure Act, July 14, 1998. FAS Project on Government Secrecy (англ.). Federation of American Scientists. Процитовано 2 жовтня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. Fact check: False Hitler quote on “World War 3” (англ.). Reuters. 11 серпня 2020. Процитовано 8 жовтня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  10. Robert Edwin Herzstein. El oscuro pasado de Kurth Waldheim. — Ediciones B, 1988. — ISBN 978-8440602428.
  11. Герцштейн Р. Э. Война, которую выиграл Гитлер. — Смоленск : Русич, 1996. — 608 с. — (Тирания) — 5000 прим. — ISBN 5-88590-223-2.
  12. Robert Edwin Herzstein. Narodowi socjaliści. — Warszawa : Amber, 1999. — 208 с. — (II Wojna Światowa) — ISBN 8371698062.

Посилання