Згідно з переписом 2010 року[5], у місті мешкала 103 701 особа в 36 093 домогосподарствах у складі 24 018 родин. Густота населення становила 763 особи/км². Було 39328 помешкань (289/км²).
До двох чи більше рас належало 5,6 %. Частка іспаномовних становила 39,5 % від усіх жителів.
За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 24,9 % — особи молодші 18 років, 64,9 % — особи у віці 18—64 років, 10,2 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 34,8 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 94,8 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 92,0 чоловіків також старших 18 років.
Середній дохід на одне домашнє господарство становив 72 575 доларів США (медіана — 55 102), а середній дохід на одну сім'ю — 77 650 доларів (медіана — 59 624). Медіана доходів становила 43 005 доларів для чоловіків та 41 788 доларів для жінок.[Прим. 1] За межею бідності перебувало 17,5 % осіб, у тому числі 24,7 % дітей у віці до 18 років та 8,5 % осіб у віці 65 років та старших.
Цивільне працевлаштоване населення становило 49 438 осіб. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 20,7 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 13,5 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 12,0 %, роздрібна торгівля — 11,8 %.
Історія
Першими мешканцями цієї місцевості були індіанці-олони, що проживали там, як вважається, вже 5 000 років тому[6]. Вони говорили мовою чоченьйо[7] і займались мисливством, збиральництвом і вогнево-підсічним рільництвом[8].
Назва «Ричмонд» прозвучала за більш ніж 50 років до утворення міського поселення. Едмунд Рендольф, уродженець Ричмонда у Вірджинії, представляв місто Сан-Франциско на перших законодавчих зборах Каліфорнії в Сан-Хосе в грудні 1849 року. Саме він переконав федеральну топографічну партію згадати об'єкти Point Richmond і Richmond на геодезичній мапі узбережжя 1854 року. Цю мапу використовувала залізнична компанія San Francisco and San Joaquin Valley Railroad; на 1899 рік на мапах цієї залізниці вже була назва Пойнт-Ричмонд Авеню (Point Richmond Avenue), яку носила дорога округу, що пізніше стала Барретт Авеню, однією з центральних вулиць Ричмонда.
Місто було засноване й отримало статус міського поселення в 1905 році, виділене із залізничного відводу Ранчо Сан-Пабло (Rancho San Pablo, цю назву успадкувало поруч розташоване місто Сан-Пабло). До впровадження сухого закону місто мало найбільший обсяг виноробного виробництва в світі. Починаючи з 1917 року і протягом 1920-х у місті активно діяв Ку-клукс-клан[10]. У 1930 році компанія Форда відкрила тут завод зі складання автомобілів (Richmond Assembly Plant), що був переведений до Мілпітаса в 1956 році.
У 2006 році місто відсвятковало свій сторічний ювілей. Він збігся з масштабними роботами з реконструкції і благоустрою міської магістралі Макдональд Авеню. Старий депресивний торгівельний район уздовж її власті штату визнали «Головним районом-вулицею» (Main Street District), тому на роботи з його благоустрою були виділені субсидії[11].
Події фільму «Тренер Картер» відбуваються у Ричмонді. Фільм, заснований на реальних подіях, розповідає про баскетбольного тренера Кена Картера, який заборонив гравцям своєї команди виходити на баскетбольний майданчик, поки вони не покращать свої шкільні оцінки.
Примітки
↑Річний дохід на особу, яка працювала на повну ставку. Оцінка в доларах 2015 року.
↑Controlled burning as harvesting, Brown 1973:3,4,25; Levy 1978:491; Stanger, 1969:94; Bean and Lawton, 1973:11,30,39 (Lewis). Quotation, «A rough husbandry of the land», Brown 1973:4. Seafood, nuts and seeds, Levy 1978:491–492. Trapped small animals, Milliken, 1995:18. Food maintenance and natural resource management, Teixeira, 1997:2.
↑ абDurham, David L. (1998). California's Geographic Names: A Gazetteer of Historic and Modern Names of the State. Clovis, Calif.: Word Dancer Press. p. 689. ISBN 1-884995-14-4.
.svg){kind=small}
