Собор Божого Провидіння (рум. Catedrala romano-catolică „Providența Divină”) — римо-католицький собор в історичному центрі Кишинева — столиці Молдови. Зведений у 1840—1843 роках за проєктом архітектора Йосипа Шарлеманя. Єпископський собор Кишинівської дієцезії[2].
Історія
У 1820-х роках невелика католицька громада Кишинева, переважно польського походження, побудувала на місці сучасного собору каплицю під заступництвом Провидіння. У 1830-х роках каплиця вже не могла вмістити усіх прочан. Тоді на їхнє прохання імператор Микола I виділив субсидію на будівництво собору. Будівництво відбувалося у 1840—1843 роках під керівництвом петербурзького архітектора Йосипа Шарлеманя.
1964 року радянська влада експропріювала собор у католицької громади. Він був перетворений на студію кіно- та звукозапису. Прочанам дозволили збиратися для богослужінь біля цвинтарної каплиці. 1989 року після втручання Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та Організації Об'єднаних Націй собор знову став католицькою парафією та був відновлений. 1993 року собор став резиденцією Апостольської адміністрації в Кишиневі, а 2001 — новоствореної Кишинівської дієцезії[3].
Опис
Собор виконаний у стилі неокласицизму. Передній фасад собору повернутий на південний захід і має прямокутну форму із напівкруглою апсидою. Має довгу прямокутну форму і складається з п'яти травей. До нього приєднаний фасад на північно-східному боці. Є велике аркове вікно та дві дзвіниці. Два ряди коринфських колон розділяють зал на широкий центральний неф із циліндричним склепінням та два вузькі проходи із кесонними стелями[4]. Оригінальні меблі були втрачені після закриття собору в 1964 році, а сучасний інтер'єр з'явився в 1990-х роках.
Примітки
Посилання