Ри́бне господа́рство — галузь господарства, до якої належить добування, переробка, відтворення і збільшення запасів риби та інших водних організмів у природних і штучних водоймах. Дає цінні харчові, кормові, лікарські й технічні продукти. Поділяється на рибальство, що має завданням ловити рибу і добувати морського звіра, та рибництво — збереження і поліпшення рибних запасів у природних водоймах і розведення риби у штучних. Рибальство може бути промисловим або аматорським (див. Спортивне рибальство). Промислове рибальство поділяється на океанічне, морське, прибережне і на внутрішніх водоймах (річках, озерах, ставках, водоймищах).
Риба́льство — приватний або промисловий лов риби та інших водних живих ресурсів. Під рибальством також розуміють полювання на таких морських тварин, як наприклад різні види молюсків, кальмарів, восьминогів, морських черепах, жаб і деяких інших їстівних морських безхребетних. Приватне рибальство залишається одною з найулюбленіших розваг і навіть таким популярним видом спорту, як спортивне рибальство.
Велике значення має океанічне рибальство. Одним з основних районів рибальства (а раніше — і китобійного промислу) є Антарктида. У зв'язку з надмірною інтенсифікацією вилову і значним його зменшенням, освоюються (в Індійському океані й біля берегів Антарктиди) нові райони і об'єкти риболовлі. У океанічному рибальстві в улові риби переважають такі види, як ставрида, сардинела, сардини, скумбрія, хек, нототенія, тунець тощо. Дедалі більшого розвитку набуває промисел креветок, лянґустів, кальмарів, а також нерибних морепродуктів (наприклад, водоростей).
Аквакульту́ра — вирощування водних організмів, переважно їстівних. Включає також теоретичні знання і наукові дослідження в цій галузі. Для вирощування промислових організмів в морському середовищі використовується термін Марикультура.
Існують різні систем виробництва: на суші — ставки, у морі — спеціальні сітки, насамперед для лосося, тріски та середземноморських видів риби. Креветок вирощують у ставках.
Наукові праці Українського науково-дослідного інституту рибного господарства (17 випусків). К.
Короткий Й.'’ Риби і рибний промисел на природних водоймах малогр рибальства УРСР. К. — X. 1951
Марченко О., Короткий І. Визначник прісноводних риб УРСР. К. 1954
Борисов П., Богданов А. Сырьевая база рыбной промышленности СССР. М. 1955
Slastenenko E. Karadeniz havzazi baliklari — The Fishes of the Black Sea Basin. Істамбул 1955 — 56
Амброз А. Рыбы Днепра, Южного Буга и Днепровско-Бугского лимана. К. 1956
Жарський Е. Річкове рибне господарство гор. Дністра. Нью-Йорк 1958
Мурін Д. Питання економіки і організації рибного господарства. К. 1960
Галусин П., Карпенко І., Кубарський І. Рибництво — важливе джерело продовольчих ресурсів. Л. 1965
Просяний В., Соловей А., Шпет Г. Рибництво. К. 1966
Сысоев Н. Экономика рыбной промышленности СССР. М. 1960
Томашевська С. Рибна промисловість Південного економічного району. Розміщення продуктивних сил Української РСР, республіканський міжвідомчий збірник, випуск 9. К. 1970.
