Раффаеле Кадорна

Раффаеле Кадорна
Raffaele Cadorna
Генерал Раффаеле Кадорна, портрет (худ. Карло Адемолло)
Народження9 лютого 1815(1815-02-09)
Мілан
Смерть6 лютого 1897(1897-02-06) (81 рік)
Турин, Королівство Італія
Країна Королівство Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПриналежністьІталія Італія
ОсвітаRoyal Academy of Turind Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки служби1840–1877
Званнягенерал
Війни / битвиАвстро-італійська війна 1848—1849, Кримська війна, Австро-італо-французька війна, Австро-прусська війна, Взяття Риму і Post-unification Italian brigandaged Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулграф[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиЛуїджі Кадорна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Knight Grand Cross of the Military Order of Savoy Вищий орден Святого Благовіщення Knight Grand Cross of the Order of Saints Maurice and Lazarus Knight grand cross of the order of the crown of Italy Кримська медаль (Сардинія) Commemorative Medal of the Unity of Italy
CMNS: Раффаеле Кадорна у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кадорна.

Раффаеле Кадорна (італ. Raffaele Cadorna; 9 лютого 1815(18150209), Мілан — 6 лютого 1897, Турин, Королівство Італія) — італійський генерал. Батько Луїджі Кадорна.

Спочатку служив в армії П'ємонту після закінчення п'ємонтської військової академії у Турині (1840). Командував добровольчим інженерним батальйоном у Першій Італійській війні за незалежність (1848–1849). У складі п'ємонтських військ брав участь у Кримській війні.

У Другій Італійській війні за незалежність (1859) відзначився у битві при Сольферіно, отримав чин полковника. Потім нетривалий час був військовим міністром Тоскани (після вигнання герцога Тосканського Леопольда II і перед приєднанням Тоскани до Сардинського королівства).

У ході Третьої Італійської війни за незалежність успішно діяв у червні-липні 1866 у Фріулі. Після приєднання Південної Італії призначений військовим начальником на Сицилії, потім придушив розбій в Абруццо.

16 вересня 1870, командуючи армійським корпусом, зайняв Чивітавекк'ю, а 2 вересня, після нетривалого обстрілу, взяв Рим.

З 1877 у відставці.

Нагороди


Воєначальник Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. ↑ storia.camera.it