Рафаель Рейвенскрофт

Рафаель Рейвенскрофт (4 червня 1954 – 19 жовтня 2014) Британський музикант та композитор.

Ранні роки

Місце народження однозначно не відоме,[1][2][3] проте за даними Індексу народжуваності Британії та Вельсу повідомлений Сток-он-Трент.[4] Рафаель був старшим сином Трентора Рейвенкрофта, автора окультної книги 1972 року "Спис долі" (The Spear of Destiny),[5] та провів свою молодість Дамфрісі, де жив його батько.[6]

Кар'єра 

Геррі Раферті та "Бейкер Стріт"

В січні 1978 року, Шотландський співак-музикант Джеррі Рафферті випустив першу сольну роботу від 1972 року та перший сольний матеріал після розпаду групи  Stealers Wheel в 1975. Як вільного музиканта, Рейвенскрофта запросили зіграти партію саксофона в альбомі "Місто до міста" City to City (1978). Його внесок становив риф для саксофона у найвідомішій пісні альбому - "Бейкер Стріт", надалі ця пісня стала визначальною у кар'єрі музиканта. Пісня стала міжнародним хітом, посідаючи 3 місце в чартах Великої Британії, та 2 місце - в США. "Baker Street" до 2010 року отримала 5 млн ейрплеїв по всьому світу. Альбом "Місто до міста" досяг 1 місця в чартах альбомів в США та став платиновим. В Британії альбом посідає 6 місце та має статус золотого.

Рейвенскрофт повідомив у The One Show, БіБіСі у 2010, що він заплатив всього £27.50 за сесію запису "Бейкер Стріт".  for the "Baker Street" session, яка була в рейтингу Musicians' Union в той час.[7] Було повідомлено (неправдиво)[8] що адвокати Рейвенскрофта зберігають цей чек, та він приносить близько £80,000 преміальних за рік.[9]

Партію саксофона в "Бейкер стріт" описують як "найбільш знамените соло на саксофоні всіх часів",[10] "найбільш впізнаваний риф саксофона в історії поп-музики",[11] та "один з найбільш упізнаваних соло саксофона всіх часів".[12]

В інтерв'ю на радіо 2011 року, Рtйвенскрофт зазначив, що його власне виконання соло роздратувало його. "Я невдоволений, тому що воно розстроєне" сказав він. "Інструмент налаштований в такому спектрі, що дратує мене максимально".[13] Райвенскрофт часто відмовлявся від своєї участі у записі "Бейкер Стріт" під час інтерв'ю. Останній раз, коли він грав "Бейкер Стріт" відбувся влітку 2014 року, коли він організовував благодійний гала концерт в Ексетері для Ніколь Гартап, 12-річної школярки, яка померла восени.[14]

Рейвенскрофт працював із Рафферті з 1977 по 1982 роки. Окрім роботи в альбомі "Місто до міста" (City to City) він брав участь у записах двох наступних альбомів Рафферті - "Нічна сова" (Night Owl (1979)) в якій він виконував партію лірікона (lyricon) в титульному треку, та в наступному альбомі "Змії та сходи" (Snakes and Ladders (1980)).[15]

В 2011, він записав триб"ют в пам'ять Джеррі Рафферті під назвою "Прощення", в якому поєднав звучання сакфокона з голосами хору Tenebrae, номінованого на премію Греммі.[16]

В той час як Рейвенскрофтові приписане авторство в створенні рифу до "Бейкер Стріт", слід згадати про вихід майже ідентичного рифу на 10 років раніше - трек "Половина серця" Стіва Маркуса (Steve Marcus) у 1968 році. Геррі Бертон (Gary Burton), друг Маркуса в музичному середовищі, сказав що Рейвенскрофт мав чути "Половину серця" до відтворення її в "Бейкеро Стріт". Ранні демо-записи "Бейкер Стріт" мали ідентичний приспів, зіграний Рафферті на гітарі, які були записані до приходу Рафферті в команду для запису пісні, що також свідчить про те, що Рафферті не міг бути автором мелодії.[17]

Інші роботи

Після його прориву з "Бейкер Стріт" він продовжив грати з Пінк Флойд (The Final Cut, 1983), АББА та Марвіном Геєм. Інші виконання Рейвенскрофта включають роботу з гуртами та виконавцями America, Maxine Nightingale, Daft Punk, Kim Carnes, Mike Oldfield, Chris Rea, Robert Plant, Brand X, Hazel O'Connor[18] та Бонні Тайлер. У 1979 році він випустив сольний альбом "ЇЇ батько мене не любить", "Всеодно" (CBS Portrait JR 35683). У 1983, Рейвенскрофт випустив трек "Maxine" який отримав ейрплей, але високих позицій в чартах не досяг. У 1987, він був зарахований разом з Max Early and Johnny Patrick до роботи над новою темою для мильної опери центрального телебачення - Перехресні стежки(Crossroads).[джерело?]

У 2010, Рейвенскрофт працював над альбомами і давав концерти разом з Duffy, Mary Hopkin and Jamie Hartman. В 201-2012 роках, Райвенскрофт брав участь у записі альбому "Пропеллер" виконавця Grice.[19]

Рейвенскрофт написав кілька книжок про техніку гри на саксофоні, враховуючи книгу The Complete Saxophone Player (1990).

У 2012 році, Райвенскрофт створював музику для серії фільмів фотографа Don McCullin та, впродовж 2011-2012 років, писав музику під рекламні кампанії по всьому світу. Влітку 2012 року він взяв перерву від творчої діяльності, у зв'язку із хворобою та повернувся до Девона. 

У 2014 Рейвенскрофт поїхав до Бельгії та заснував музичний проект за участю саксофоністів при підтримці компанії Adolphe Sax & Cie.[20]

Особисте життя та смерть

За своє життя Рейвенскрофт одружувався та розводився тричі, розійшовшись зі своєю третьою дружиною у 2009. Його донька, Скарлетт Рейвен стала мисткинею.[21] Рейвенскрофт помер 19 жовтня 2014 року в Королівському Девонському госпіталі, у віці 60 років від серцевого нападу. 

Примітки

  1. ↑ Place of birth disputed [Архівовано 11 січня 2015 у Wayback Machine.], The Herald (Glasgow). Retrieved 22 October 2014.
  2. ↑ Notice of death of Ravenscroft [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], The Scotsman. Retrieved 22 October 2014.
  3. ↑ Raphael Ravenscroft, Baker Street saxophonist, dies aged 60. The Guardian. 21 жовтня 2014. Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 21 жовтня 2014.
  4. ↑ GRO: SEP 1954 9b 746 STOKE, Raphael G. Ravenscroft, mmn = Johnson. ONS GRO Birth Index of England and Wales. Процитовано 10 січня 2016.
  5. ↑ Dusty (John Martyn). Scott Walker; or The Man Who Ruined My Life True Life Confessions of a Showbiz Hack. 3 лютого 2009. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
  6. ↑ Raphael Ravenscroft obituary [Архівовано 4 грудня 2018 у Wayback Machine.], itv.com, 20 October 2014. Retrieved 22 October 2014.
  7. ↑ Raphael Ravenscroft BBC THE Ofty SHOW 2010. BBC. 2010. На 3:08 хвилині. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014 — через YouTube.
  8. ↑ Simon Mayo Drivetime (9 February 2012). BBC Radio 2. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 21 жовтня 2014.
  9. ↑ Chilton, Martin (21 жовтня 2014). I was paid £27 for Baker Street sax solo. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 21 жовтня 2014.
  10. ↑ Notice of death of Raphael Ravenscroft [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.], The Independent. Retrieved 22 October 2014.
  11. ↑ Notice of death of Raphael Ravenscroft [Архівовано 15 квітня 2019 у Wayback Machine.], Billboard. Retrieved 22 October 2014.
  12. ↑ Notice of death of Raphael Ravenscroft [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.], HuffPost, 21 October 2014. Retrieved 22 October 2014.
  13. ↑ Staff (21 жовтня 2014). Baker Street saxophone player Raphael Ravenscroft dies. BBC News. Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 21 жовтня 2014.
  14. ↑ Byrne, Mike (1 серпня 2014). Top musician organises fundraising concert for funeral of Exeter's tragic Nicole. Exeter Express and Echo. Архів оригіналу за 5 August 2014. Процитовано 13 лютого 2017.
  15. ↑ https://www.linkedin.com/pub/raphael-ravenscroft/22/718/544?csrfToken=ajax%3A2768005940144401735&domainCountryName=United+Kingdom&domainCountryCode=gb
  16. ↑ Notice of death of Raphael Ravenscroft [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.], westernmorningnews.co.uk. Retrieved 22 October 2014.
  17. ↑ Adam Chandler "Baker Street Gerry Rafferty Saxophone" The Atlantic Dec 17, 2015 https://www.theatlantic.com/entertainment/archive/2015/12/baker-street-gerry-rafferty-saxophone/421008/ [Архівовано 8 грудня 2020 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Maconie, Stuart (2004). Cider With Roadies (вид. 1st). London, UK: Random House. с. 256. ISBN 0-09-189115-9.
  19. ↑ Profile AllMusic. Retrieved 20 October 2014.
  20. ↑ Raphael Ravenscroft passed away. Архів оригіналу за 26 October 2014. Процитовано 26 жовтня 2014.
  21. ↑ Testimonies. Scarlettraven.com. Архів оригіналу за 26 January 2015. Процитовано 22 жовтня 2014.