Расмус Фло
Файл:Rasmus Flo.jpg
Народився	29 вересня 1851(1851-09-29) Стрюнd, Согн-ог-Ф'юране, Норвегія
Помер	30 листопада 1905(1905-11-30) (54 роки)
Країна	Швеція-Норвегія
Діяльність	мовознавець, філолог, перекладач
Галузь	філологія, педагогіка

Расмус Фло (норв. Rasmus Flo; 29 вересня 1851(18510929), Стрин, Согн-ог-Ф'юране — 30 листопада 1905, Крістіанія) — норвезький філолог, педагог, редактор культурно-політичного видання Сін о Сайн. Відомий перекладом скальдичної поезії, член першого орфографічного комітету нюношка.

Расмус Йорґенсен Фло народився в селищі Стрин в Соґні. Він був сином фермера з маленького села Фло, що в традиційному районі Нордфйорд. У 20 років він підробляв вчителем, склавши учительський іспит 1871 року у семінарії у Сторді, що в Гордаланні^[1].

Examen artium^[en] склав у 1873 році після року в гімназії інтенсивної підготовки Гельтберга та став кандидатом філології в університеті Крістіанії в 1881 році з англійської, французької, німецької та норвезької мов^[1].

У 1878-1885 рр. він був учителем у місті Конгсвінгер. Пізніше він стажувався в аспірантурі в Тромсьо, а потім ще два роки викладав у муніципальних школах. Загалом, до 1892 року заробляв на життя вчителем, потім зайнявся літературною працею^[1].

У 1892 році він допоміг Молкте Мое у написанні підручника Нордаля Рольфсена для початкової школи, зокрема з правописом і стилями у виданні нюношк. Він також переклав багато скальдичних віршів на нюношк для цієї книги. Фло зокрема відповідав за значну частину роботи у другому та третьому томах підручників Андреаса Аустільда^[1].

Фло часто писав у різних журналах, переважно про мовні проблеми, а також пов'язані з ними соціальні проблеми. У 1899 році його включили до першого офіційного орфографічного комітету, який зосереджувався на правописі нюношка. Він був першим редактором журналу Сін о Сайн, а також працював директором Det Norske Samlaget з 1894 по 1903 рік. Завдяки цьому та його роботі над підручниками Рольфсена та Остільда Фло мав значний вплив на розвиток нюношка^[1].

Він був завзятим книгогризом і курцем, згідно зі спогадами одного з його колег^[2].

Фло помер в Крістіанії у 1905 році. Він провів вечір, збираючи разом із колегою наступне видання газети, і, здавалося, був у доброму здоров'ї, перш ніж пішов спати. Наступного ранку його знайшли вже померлим у своєму ліжку. На його честь у селищі Фло встановлено меморіальний камінь^[1][2].