Володи́мир Григо́рович Ра́дченко (1916–1969) — український літературознавець, письменник і критик. Член Спілки письменників України з 1958 року.

Народився в 10 квітня 1916 року в селі Черкас Білоцерківського району Київської області — помер 19 травня 1969 року в місті Києві. Батьки були селянами. Дружина Радченко Ганна Матвіївна (1924-2019рр). Доньки: Іванченков Лариса Володимирівна, Колле-Радченко Томара Володимирівна.

Спочатку вчився в Харківському університеті. Після закінчення Другої світової війни завершив навчання. 1947 року закінчив філологічний факультет Київського університету.

Співробітник Інституту літератури АН УРСР.

Співавтор «Нарису історії української радянської літератури» (1954) та «Історії української літератури» (1956), автор монографії про Олександра Гаврилюка «Безсмертя борця» (1956).

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К. : Радянський письменник, 1970. — 540 с.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.