Радишевський Ростислав Петрович
Народився	28 березня 1948(1948-03-28) (76 років)
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузь	Філологія, полоністика
Заклад	Міжнародна школи україністики НАН України
Посада	Директор
Вчене звання	Професор, академік НАН України
Науковий ступінь	Доктор філологічних наук
Нагороди

Ростисла́в Петро́вич Радише́вський (28 березня 1948(19480328), с. Бухарів Острозький район Рівненська область) — український філолог, поет. Доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, завідувач кафедри полоністики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, директор Міжнародної школи україністики НАН України.

Народився у с. Бухарів, що на Рівненщині. Після закінчення середньої школи працював у колгоспі. У 1970 році вступив на філологічний факультет Київського університету. Закінчив аспірантуру, захистив кандидатську дисертацію. З 1979 року працює у відділі давньої української літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка.

У 1991 році був відряджений до Польської академії наук (Краківський відділ). Попрацювавши як дослідник в архіві Ягеллонської бібліотеки, він зібрав і видав малодоступну й маловідому історичну спадщину українського народу польською мовою. У 1996 році захистив докторську дисертацію.

З 1998 року професор кафедри слов'янської філології, а 1 вересня 2000 року очолив створену ним кафедру полоністики філологічного факультету Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка. З 1999 року очолює Міжнародну школу україністики НАН України, перетворив її на повноцінну науково-дослідну установу.

4 лютого 2009 року обраний членом-кореспондентом НАН України в галузі слов'янських літератур, 26 травня 2021 року — академіком НАН України за спеціальністю «літературознавство»^[1]

Автор збірок поезії «Ритми серця. Поезії», «Мелодії серця. Копа пісень» та «Пісня маминого серця. Пісенник», CD «Серпнева рапсодія». З композитором Ігорем Якубовським видав декілька збірок пісень на компакт-дисках.

Основним напрямком діяльності є полоністика. Багато праць присвячено польській й українській літературі від давнини до сучасності. Зокрема, науковець є упорядником та автором передмови і коментарів ряду видань творів Олександра Олеся, ним вперше виявлено в архівах та опубліковано у ряді видань творів поета його доти невідомі твори.

Організатор міжнародних конференцій «А. Міцкевич і Україна» (1998), «Ю. Словацький і Україна» (1999), «Я. Івашкевич і Україна» (2000), «Українська школа в літературі та культурі українсько-польського пограниччя» (2004) і «Європейський вимір української полоністики» (2007).

Заснував у 1999 році і редагує серію «Київські полоністичні студії». У 2011 році він ініціював серію «Друкується вперше — літературні палімпсести», у якій виходять літературознавчі твори, що раніше не видавалися.

З травня 2024 року член редакційної ради художньо-аналітичного альманаху «Кременецький культурний контекст»^[2].

У творчому доробку вченого понад двісті праць, серед них десять монографій, автор двох розділів у другому томі «Історії української літератури» у 12 т. (2014).

Основні твори:

• «Іскри єднання. Леся Українка і польська література» (1983),
• «Юліуш Словацький. Життя і творчість» (1985),
• «Poezja polskojęzyczna na Ukrainie w XVII wieku» (1996),
• «Roksolański Parnas» (1998)
• «Українсько-польське пограниччя: сарматизм, бароко, діалог культур» (2009).
• «Літературознавча шевченкіана діаспори та польська рецепція Т. Г. Шевченка» (2014),
• «„Українська школа“ в польському романтизмі: феномен регіоналізму» (2018)
• Рецепція творчості Лесі Українки в Польщі. – К.: Талком, 2021. – 608c.
• Олександр Астаф’єв. Життя і творчість: монографія / Ростислав Радишевський ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т філології, Міжнар. шк. україністики НАН України. – Київ : Талком, 2021. – 190.
• Radyszewski R. Juliusza Słowackiego „Sen srebrny Salomei”: dwie prawdy // Pamięć Juliusza Słowackiego / Pod red. O. Krysowskiego i N. Szerszeń. – Warszawa: Wydawnictwa UW, 2021. – S. 98-107.
• Астаф’єв О. Польська та українська літератури доби Ренесансу і бароко / Олександр Астаф’єв, Ростислав Радишевський ; [редкол.: М. Жулинський та ін.] ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т філології, НАН України, МШУ НАНУ – Київ : Талком, 2021. – 639 с. – (Серія “Студії з україністики” ; вип. 28)

• Нарис історії польської літератури: підручник: у 2-х кн. Кн. 1. ― К.: Талком, 2019. ― 512 с.
• Нарис історії польської літератури: підручник: у 2-х кн. Кн. 2. ― К.: Талком, 2019. ― 544 с.

Дружина — Марія Іванівна, вчителька української мови та літератури. Дочка — Олеся, кандидат юридичних наук.^[3]

• Заслужений працівник освіти України.
• Заслужений для польської культури (1999).
• Медаль «Міцкевич та Пушкін» (2002).
• Почесний член товариства А. Міцкевича (2004)
• Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (2005).
• Лауреат премії Якова Гальчевського (2007).
• Кавалерський Хрест Ордена Заслуги Республіки Польща (2012)^[4]

• Єршов, В.О. Ростиславу Петровичу Радишевському, AVE! // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 6. — С. 245=251. Архівовано з джерела 20 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
• 70-річчя члена-кореспондента НАН України Р. П. Радишевського // Вісник Національної академії наук України. — 2018. — № 3. — С. 114.
• Євген Нахлік (28 березня 2018). Продуктивне 70-річчя Ростислава Радишевського. Інститут Івана Франка. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.

• Радишевський Ростислав Петрович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 407.