В. Бойко і В. Парацій вказували, що замок заклали в 1600 році за сприяння власника навколишніх сіл Яна Кшиштофа Бучацького (Творовського), про що свідчить збережений напис над головною в'їзною брамою замку[1]. На думку Михайла Станкевича, замок збудований 1600 року Яном Збожним Бучацьким, про що свідчить збережений напис над головною в'їзною брамою[2][3]. О. Оконченко припускає, що замок міг існувати тут раніше, а дату (1600) можна пов'язувати лише зі зведенням бастіонного оборонного периметра[4].
З 1676 року замок зруйнували частини турецько-татарського війська під проводом Ібраґіма Шайтана; відтоді як оборонну споруду його не використовували; частково переобладнували під житло. До 1780-х замок належав Миколі Василю Потоцькому. З утвердженням австрійської адміністрації 1772 р. замок залишено напризволяще. XIX ст. при замку працювала папірня; стіни фортеці розбирали на будівельний матеріал[5][6].
Опис
Галерея 2
Галерея 1
Оборонний комплекс нерегулярний у плані, чотирикутний (близький до трапеції) зі звуженням до північного боку, при якому збудовано 2-поверховий палац, обмежений двома п'ятикутними баштами. В'їзд — у південній оборонній стіні (куртині), що також фланкована з двома наріжними вежами. Донині збереглися високі мури, масивна арка південного в'їзду; є залишки веж, земельного валу, руїни приміщень. Над порталом в'їзної брами частково збереглись таблиця з написом латиною (Sustine et abstine, один із варіантів перекладу — терпи і пануй над собою) та скульптурний герб засновників замку.
Свято замку
4 жовтня 2015 року на території замку відбувся фестиваль «Свято в старому замку»[7]. Представники духовенства відслужили молебень за мир і спокій в Україні, Хвилиною мовчання вшанували бійців, які загинули на сході України. Відбулась презентація туристичних фірм та агенцій області, демонстрували показові виступи лицарського клубу «Збаразька дружина». У концертній програмі брали участь учасники художньої самодіяльности Тернопільщини та Бучаччини, опісля відбувся гала-концерт зірок естради Тернопілля.
Цікаво, що
Весною 1976 року на замку (також і в Бучачі) фільмували епізоди кінокартини «Карпати, Карпати» — заключну частину трилогії «Дума про Ковпака» — про Карпатський рейд з'єднання Ковпака влітку 1943 року[8].
Примітки
↑Парацій В., Бойко В. Підзамочок-замок… — С. 82—83.
Оконченко О.Планувальна структура ранніх бастіонних фортифікацій замків Західної України // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2011. — № 716 : Архітектура. Ландшафт дахів історичного центру міста: проблеми збереження і регенерації. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2011. — С. 198—209.
Рутинський М. Й. . Замковий туризм в Україні. Географія пам'яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження: Навчальний посібник. — Київ, 2007. — C. 150–152.
Станкевич М. Бучач та околиці. — Львів : СКІМ (Спілка критиків та істориків мистецтва), 2010. — 256 с., іл. — ISBN 966-95709-0-4.
Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)