PROFILPELAJAR.COM

Володимир Якович Підгорний
Володимир Якович Підгорний
	Зображення
Основна інформація
Дата народження	4 жовтня 1928
Місце народження	Верхньобогданівка
Дата смерті	31 травня 2010 (81 рік)
Місце смерті	Харків
Громадянство	Україна
Професія	баяніст, композитор
Освіта	Харківське музичне училище; Харківська консерваторія;
Інструменти	баян
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Підгорний.

Володимир Якович Підго́рний (нар. 4 жовтня 1928, Верхньобогданівка — пом. 31 травня 2010, Харків) — український баяніст, композитор і педагог; член Спілки композиторів України з 1957 року. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1987 року.

Біографія

Народився 4 жовтня 1928 року в селі Великобогданівці (тепер Щастинський район Луганської області, Україна). 1949 року закінчив Харківське музичне училище (клас композиції Олександра Жука та клас баяна); у 1956 році — Харківську консерватрію (клас композиції Валентина Борисова, клас баяна Леоніда Горенка).

З 1949 року — викладач Харківського музичного училища, з 1956 року — викладач, з 1971 року — доцент, з 1989 року — професор Харківського інституту мистецтв.

Помер в Харкові 31 травня 2010 року.

Творчість

Автор ораторії, низки творів для симфонічного оркестру, скрипки й фортепіано, багатьох пісень. Серед творів:

вокально-симфонічна сюїта «Починається день», слова Юрія Стадниченка (1962);
поеми:
- «Мамаїв курган», слова Дмитра Луценка (1968);
- «Про Україну», слова Володимира Забаштанського (1993);
для симфонічного оркестру: Варіації (1952), Симфонія (1956), Балада (1957), «Російська фантазія» (1966), Концертний вальс (1968), Симфонічна картина «Ніченька» (1984);
для струнного оркестру — Сюїта (1952);
для скрипки з оркестром: «Концертна фантазія» (1958);
для домри з оркестром — Концерт (1967), Концертино (1974);
для готововиборного баяна:
- концертні фантазії на теми народних пісень (1948–65):
  - білоруська «Перепелочка»;
  - російські «Ноченька», «Ах ты, душечка» (обидві — 1961);
  - українські «Повій, вітре, на Вкраїну» (1964);
- на тему романса Бориса Фоміна «Дорогой длинною»;
Сюїта (1951);
варіації на теми:
- української народної пісні «Ой ходила дівчина бережком»;
- російських народних пісень «Полосынька» й «У ворот гусли вдарили»;
- «Циганська рапсодія» (для дуету баянів, 1983);
- «Ретро-сюїта» (1990);
- прелюдія «Памяти ушедших»;
- «Біля стін Єрусалима»;
- гумореска «Чижик-озорник»;
транскрипції на теми:
- Лучіо Далла «Посвята Карузо»;
- Марка Фрадкіна «Случайный вальс»;
- Єжи Петербургського «Синий платочек»;
- Ернесто де Куртіса «Повернись у Соренто»;
- української народної пісні «Ой чий то кінь стоїть» тощо;

Автор друкованих видань:

«Альбом для дітей та юнацтва» (1978, 25 п'єс; навчальний репертуар для баяна);
«Пьесы, транскрипции, обработки [Ноты]: Для баяна» / Редактор-укладач А. Судариков. (2001, Москва) (рос.).