Перші змагання, в яких узяв участь — «Козацькі забави» в Кременці; тоді підняв колоду вагою 70 кг 52 рази. Пізніше були перемоги в гирьовому спорті, паверліфтингу.[3]
У харчуванні дотримувався принципів: високобілкова їжа, менше тваринних жирів, більше рослинної їжі.[3]
Загинув 14 листопада 2018 року в аварії поблизу міста Радивилова[4][5].
Перемоги
Всього Андрій Пушкар 15 разів був чемпіоном світу, 16 разів — чемпіоном Європи, 7 разів вигравав кубок світу серед професіоналів… В Україні завоював близько 200 медалей на різних турнірах, а з усього світу — з понад 30 країн.[3]
2013 року програв Майклові Тоду та прагнув реваншу.[3]
переможець Чемпіонату світу (2003) — перша перемога такого рівня[3];
переможець турнірів серії А-1 «Russian open» (2014, Москва, тут переміг свого принципового суперника Дениса Ципленкова,[6] уродженця Кривого Рогу[7] та 2015, Владикавказ (переміг у фіналі на ліву руку Фаріда Османлі з Туреччини, на праву — Джона Брзенка зі США)[8]);
переможець XI Всеросійського турніру пам'яті Віталія Сорокіна (2014, Лотошино): в індивідуальному турнірі в поєдинку на ліву руку здолав росіянина Іміра Абешерінова, на праву — Олексія Семеренка з Кривого Рогу, в абсолютній першості — Фаріда Османлі з Туреччини[9];
переможець ХХІІ Чемпіонату України з армспорту (2015, Харків)[10];
переможець XV міжнародного турніру з армрестлінгу «Золотий тур» (2015, Румія, Польща)[11][12];
переможець чемпіонату світу в надважкій вазі (2016, Лас-Вегас, США; переміг Дмитра Трубіна з Казахстану)[13]
переможець Кубку світу з армспорту серед професіоналів «Золотий тур-2016» (Рум, Польща)[14]
Відзнаки
Лауреат номінації «Разом з олімпійцями» конкурсу «Герої спортивного року Тернопільщини — 2015»[15]
14 листопада 2018 року загинув на Рівненщині в автомобільній аварії.[17] За попередньою інформацією поліції, водій автівки «Citroen» не впорався з керуванням і виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з вантажівкою.
У салоні автомобіля, окрім Андрія Пушкаря, був також титулований рукоборець Олег Жох та батько Олега.
