Псалом 45 (у масоретській нумерації — 46) — сорок п'ятий псаломКниги псалмів. Латинською мовою знаний як «Deus noster refugium et virtus». Авторство псалому приписується синам Кораха.
Псалом є регулярною частиною єврейської, католицької, англіканської та протестантської літургій. На думку Сперджена, псалом 45 називають «піснею святої впевненості»; він також знаний як «псалом Лютера», оскільки Мартін Лютер написав свій популярний гімн «Ein feste Burg ist unser Gott» («Наш Бог – могутня фортеця»), парафразувавши псалом 45.[1] Гімн Лютера процитовано у багатьох музичних творах, як релігійних, так і світських, включаючи кантату Баха «Ein feste Burg ist unser Gott, BWV 80». Наприклад, Йоганн Пахельбель поклав на музику псалом німецькою мовою, а Жан Філіпп Рамо — латинською.
Теми
Згідно Генрі, цей псалом, можливо, був написаний після того, як Давид переміг ворогів стародавнього Ізраїлю з навколишніх земель.[2] Сперджен зазначає, що опис у вірші 1 у єврейській версії Біблії, що закликає грати псалом «на аламоті», може означати або високий музичний інструмент, або голоси сопрано молодих дівчат, які вийшли танцювати на святкуванні перемоги Давида над филистимлянами.[1] «Мідраш Тегелім», однак, тлумачить слово аламот (івр.עלמות) як «приховані речі», які Бог робить для свого народу.[3] Псалом славить Бога за те, що він є джерелом сили та спасіння у часи біди. Посилання на «ранок» у 5 вірші стосується Авраама, який вставав на світанку, щоб помолитися Богу.[4]
Серед християнських вчених існують протиріччя щодо того, про яку «річку» йдеться у 4 вірші псалому, потоки якої звеселяють місто Боже. Можливо, йдеться про:[5]
Річку Йордан. Однак, річка Йордан знаходиться на відстані 20 миль (32 км) на північний схід від Єрусалиму (якщо вважати, що «місто Боже» відповідає Єрусалиму). З цієї причини деякі вчені вважають таку можливість малоймовірною.
Dominus virtutum nobiscum; susceptor noster Deus Jacob.]
Господь сил з нами, Бог Якова — наша твердиня.
Використання
Юдаїзм
Частини псалому вживаються у кількох єврейських молитвах. Вірш 2 на івриті є частиною мотилви «Селіхот».[10] Вірш 8 читається на щоденній ранковій службі під час обряду жертви кадила, в песукей дезімрі та ува леціоні; також він читається в ува леціоні в ранковій службі шабату, в другій половині дня на свято Йом Тову, а також на вечірній службі моцай шабату.[10] Вірш 12 є частиною церемонії «Гавдала». Єменські євреї включають його до складу Єхі-кеводу.[11]
У «Siddur Avodas Yisroel» псалом 45 є псалом дня для шабат ва'ейри.[10]
Псалом виголошується як молитва за закінчення всіх воєн.[12]
Католицька церква
Цей псалом традиційно декламувався або співався на утрені у вівторок[13] після того, як близько 530 року святий Бенедикт Нурсійський встановив Статут Бенедикта, переважно щодо порядку псалмів.[14] На сьогоднішній день псалом 45 співається чи декламується на вечірній п'ятниці першого тижня.[15]
Мартін Лютер написав і поклав на музику гімн, перефразувавши псалом 45, «Ein feste Burg ist unser Gott» («Наш Бог – могутня фортеця»). У своєму нарисі «Про історію релігії і філософії у Німеччині» Генріх Гейне назвав гімн Лютера «МарсельєзоюРеформації». Він надихнув багатьох композиторів на велику кількість музичних творів, як релігійних, так і світських. Йоганн Себастьян Бах взяв за основу гімн Лютера для своєї хорової кантати «Ein feste Burg ist unser Gott, BWV 80». У XVII столітті Йоганн Пахельбель написав мотет на основі цього псалому — «Gott ist unser Zuversicht und Stärke». 1699 року Мішель-Річард Делаланд написав великий мотет на цей псалом. Жан Філіпп Рамо використав псалом для мотету «Deus noster refugium». Приблизно у 1690 році Марк Антуан Шарпантьє написав твір «Deus noster refugium» для солістів, хору, двох інструментів і баса, H 218.
У сучасній музиці християнський дует «Shane & Shane» адаптував псалом під пісню «Псалм 46 (Володар господарів)», яка з'явилася в їхньому альбомі 2016 року — «Psalms II[en]».