Псалом 147 — 147-й псалом Книги псалмів у грецькому перекладі Біблії«Септуаґінті» та в її латинському перекладі «Вульгаті». Латинською мовою псалом 147 відомий як «Lauda Jerusalem Dominum».[1] У масоретській нумерації цей псалом є частиною 147 псалому, до якого також входить псалом 146 з грецького і латинського перекладів.
У грецькій версії Біблії «Септуаґінті» та латинській — «Вульгаті» до 8 псалому дотримуються системи нумерації псалмів, які використовуються в єврейській Біблії та Біблії короля Якова, після чого кілька псалмів об'єднують і розділяють у інший спосіб. У масоретській нумерації псалом 147 – останній, який ділиться на дві частини, і пронумерований як псалом 146 і псалом 147. Псалом 146 у «Септуаґінтаі» та «Вульгаті» складається з віршів 1–11 цього псалому 147, тоді як псалом 147 – з віршів 12–20.[3][4]
Non fecit taliter omni nationi, et judicia sua non manifestavit eis. Alleluja.]
Ніякому народові він не вчинив так, і присудів своїх він не явив їм. Алилуя.
Використання
Юдаїзм
Псалом 147 читається у повному обсязі в Песукеї Дезімрі під час щоденної ранкової молитви.[9][10] Він читається як псалом дня на свято Сімхат Тора в «Siddur Avodas Yisroel».
У Літургії годин псалом 147 декламується або співається у п'ятницю другого та четвертого тижня чотиритижневого циклу псалтиря. Під час меси цей псалом використовується на свято Найсвятішого Тіла і Кров Христової в рік А недільного циклу та в кілька будних днів.
Використання у музиці
«Lauda Jerusalem» був одним із псалмів, який був включаючений на вечірні Богослужіння, і тому був часто покладений на музику. У 1610 році Клаудіо Монтеверді опублікував свою композицію на вечірню «Vespro della Beata Vergine», поклавши на музику п'ять псалмів латинською мовою. Останній із них, «Lauda Jerusalem», написаний для двох хорів по три голоси кожен, сопрано, альт і бас, в той час, коли тенори співають cantus firmus.[11]Мішель Річард Делаланд поклав на музику «Lauda Jerusalem Dominum» для святкування щоденної меси для короля Людовика XIV у Версалі. Анрі Десмаре, сучасник Делаланда, написав великий мотет на текст цього псалому. Антоніо Вівальді поклав на музику текст «Lauda Jerusalem» під номером RV 609 для двох хорів, кожен із соло для сопрано, чотирма голосовими частинами і струнними інструментами.[12]
Генріх Шютц поклав на музику римовану версію псалому 147 німецькою мовою — «Zu Lob und Ehr mit Freuden sing», SWV 252 як частину Псалтира Бекера. Йоганн Себастьян Бах використав псалом (вірші 12–14а) як основу для першої частини своєї кантати на честь інавгурації нової міської ради в Лейпцигу під назвою «Preise, Jerusalem, den Herrn, BWV 119» («Слав Господа, Єрусалиме»)[13] У творі йдеться про Єрусалим, проте, лейпцизька громада сприйняла твір як зображення їхнього міста.[14]
